chrome firefox opera safari iexplorer

Що принесе Дунай?

15 жовтня 2010 о 21:11

В Угорщині розпочали споруджувати аварійну греблю, прагнучи запобігти новому витоку отруйних промислових відходів із зруйнованого резервуара алюмінієвого заводу. Про вірогідність такого розвитку подій заявив прем’єр-міністр країни Віктор Орбан.

З огляду на це готується евакуація ще п’яти тисяч мешканців містечка Девешера, яке вже було частково забруднено шламом. А тим часом Європа стежить за перебігом рятувальних робіт і серйозно занепокоєна, що шлам забруднить води Дунаю. За останньою інформацією, отрута вже потрапила в річки Мошоні-Дуна та Раба, що мають сполучення з Дунаєм.

За прогнозами українських екологів, вода з річки Раба дотече до території України менш як за тиждень. І якої шкоди слід чекати? На думку експерта Національного екологічного центру України Олексія Пасюка, поки що немає підстав для паніки.

«Для району, де сталася аварія, для сільського господарства — це проблема на довгі роки. І вона має дві складові. По-перше, хвости, що вилилися з резервуару, — дуже лужні. Вони вже спалили все живе у місці розливу. І саме луги угорці намагалися нейтралізувати найперше. Для річок Раба та Мошоні-Дуна забруднення хвостами матиме довготривалий характер. А ось загроза, що ці луги дійдуть аж до України, — майже нульова. Достатньо великі об’єми води в Дунаї знизять концентрацію. Друга загроза — суміші різних оксидів і важкі метали. З ними боротися значно важче, ніж з лугами. Вочевидь, угорцям доведеться знімати верхній шар грунту і складати його в нове хвостосховище. Проте малоймовірно, що солі важких металів досягнуть Дунаю. Між ним та місцем аварії — майже 50 км. Вони осядуть раніше».

А тим часом в уряді підписаний указ про створення урядової комісії з перевірки всіх стратегічних об’єктів, діяльність яких гіпотетично може призвести до екологічної катастрофи.

МНС уже розпочало позапланову перевірку Миколаївського глиноземного заводу і Запорізького алюмінієвого комбінату. Як зазначають наші експерти, вітчизняні шламосховища — небезпечніші за угорські. Якщо там у сховищі зберігалося 80 % сухого шламу, і 20 % — рідкого, то в наших сховищах це співвідношення 50 до 50. Тільки на Миколаївському глиноземі у сховищі № 1 за тридцять років зібралося близько 20 млн. кубометрів червоного шламу.

До речі, 2008 року подібна аварія могла статися в місті Калуші Івано-Франківської області. Як заявив заступник мера міста Василь Петрів, під час повені рівень води в хвостосховищі № 2 сягнув верхнього скосу дамби. Було визначено місця можливого прориву. Пізніше їх укріпили. Проте латання дірок проблему не розв’язує. Нині в Калуші триває ліквідація отрутохімікатів, що лишилися після радянського хімічного виробництва.

Наталя Онищук, «Голос України»

Фото з сайту http://www.radiosvoboda.org 

9 лютого

Інші дати
Василь Данилевич
1872 – український історик, археолог, нумізмат, музеєзнавець, учень В. Антоновича. Автор фундаментальної праці з давньої історії Київщини «Археологічна минувшина Київщини» (1925), історіографічних розвідок про Миколу Костомарова, публікацій матеріалів про численні археологічні дослідження курганів на Сумщині, слов’янських старожитностей під Харковом.
Розгорнути
Іоанна Златоуста
Опівдні ясне сонце - на ранню весну
Розгорнути
Народився Никифор Григор'єв (Григор'єв-Наш)
1883 –  педагог-просвітянин, громадський і політичний діяч, Міністр освіти в уряді УНР, директор Соціологічного інституту в Празі, керівник українського відділення радіостанції «Голос Америки». Автор праць «Історія України в народних думах та піснях», «Основи націознання», «Українська національна вдача».
Розгорнути