chrome firefox opera safari iexplorer

Набальзамоване тіло Пирогова зберігається майже 130 років

25 листопада 2010 о 00:20

25 листопада виповнюється двісті років з дня народження видатного вченого, хірурга, анатома, творця воєнно-польової хірургії, засновника Товариства Червоного Хреста, педагога Миколи Пирогова.

Проте, навіть ювілей не позбавив Національний музей-садибу Пирогова, що на Вінниччині, турбот про фінансування. Про свято та будні музею в ексклюзивному інтерв’ю «20 хвилин» розповів його генеральний директор Петро Гунько.

— Які заходи заплановані з нагоди 200-річчя з дня народження Миколи Пирогова?

— Цікаво, що першим документом, який з’явився з приводу святкування 200-річчя з дня народження Миколи Пирогова був Указ Президента Росії Дмитра Мєдвєдєва. Його видали ще на початку року.

М.І. Пирогов. Портрет 1881 року

Наші Укази «спізнилися». І вже після того, як Москва провела «Пироговські читання», розпочалася інтенсивна підготовка до проведення ІV Міжнародного конгресу «Пироговські читання» у Вінниці на базі Вінницького Національного медичного університету ім.Пирогова.

До нас з’їхалися науковці з-понад 20 країн світу. Широко була представлена Європа, Росія, країни Прибалтики. І лише 11 вересня Верховна Рада України ухвалила рішення, в якому зобов’язала Кабмін розробити план заходів. Мені було соромно це читати. У свою чергу, не чекаючи цієї постанови, ми провели попередню підготовку до святкування — намітили декілька заходів.

Зокрема, покладання квітів до пам’ятників Миколі Пирогову у Вінниці. І плануємо у церкві біля склепу 25 листопада провести богослужіння. Водночас мене запросили у Санкт-Петербург до медичної академії імені Кірова, де є оригінальний музей Пирогова на кафедрі хірургії. Там пройдуть святкування 25-27 листопада.

— Чому саме до Санкт-Петербургу?

— Ми до 1956 року були філіалом Центрального військового медичного музею у Санкт-Петербурзі. У подальшому Рада Міністрів України надала статус музею-садиби Миколи Пирогова та підпорядкували Міністерству охорони здоров’я.

Тераса будинку М.І. Пирогова

Тоді музей став національним надбанням – унікальним і колоритним. Це не випадково, адже тут впродовж останніх двадцяти років (1861—1881) працював Микола Пирогов.

До складу музею входить будинок, де жив лікар і де розміщена експозиція про його життя та діяльність — тут 10 кімнат. Але у нас набагато більше експонатів, їх кількість вимірюється мільйонами і не вистачає облаштованих приміщень, щоб усе виставити.

На території знаходиться музей-аптека з інтер'єрами приймальні та операційної з восковими фігурами. Меморіальний парк, де збереглися дерева, посаджені Пироговим.

І, врешті, церква-некрополь, де покоїться набальзамоване тіло видатного вченого. Все це розміщується на території понад 20 гектарів та потребує догляду.

— Скільки років зберігається набальзамоване тіло вченого?

В операційній М.І. Пирогова

— У наступному році виповнюється 130 років великому науковому експерименту по зберіганню набальзамованого тіла Пирогова. Ребальзамацію провели лише у 1944 році. До того часу тіло знаходилось у некрополі 66 років. Бальзамуванням займається лабораторія Леніна, яка кожні п’ять років проводить ребальзамацію.

До речі, українські вчені у розробці методик бальзамування брали найактивнішу участь. Зокрема, наш земляк, подолянин, великий вчений-біохімік Борис Збарський, який народився у Кам’янець-Подільському — автор «бальзамічної рідини», якою оброблене тіло Леніна.

Досвід бальзамування Пирогова був запроваджений і у Мавзолеї Леніна. Це справжній науковий експеримент.

— Чи є перспективний план розвитку музею-садиби?

— Звичайно є, проте бюджету немає. Навіть така маленька деталь. В Україні випущена 2-гривнева монета, а у Росії 5-рубльова з нагоди 200-річчя з дня народження Пирогова. Ми б хотіли для музею їх придбати, проте фінансування немає і доведеться купити лише 10 штук і до того ж за спонсорські кошти.

— Яка головна ваша проблема на сьогодні?

— Ребальзамація тіла, яку слід провести вже наступного року і на яку знову в державі немає коштів. В Міністерстві охорони здоров’я сказали, що необхідних 200 тисяч вони не знайдуть. Вказали на урізаний бюджет 2011 року.

Церква-усипальниця М.І. Пирогова

Я звернувся до народного депутата Валерія Бевза, щоб він допоміг пролобіювати це питання у Кабміні. Я дуже сподіваюся на патріотизм нашого уряду, інакше доведеться йти з простягнутою рукою. Минулого разу спонсора знайшли аж у Тюменській області. До речі, за національністю татарина.

А наші українські меценати не відгукнулися — вважають, що це для них великі гроші. У крайньому випадку доведеться звернутися до вінницької небайдужої інтелігенції – вчителів, лікарів і зібрати «по нитці» цих 200 тисяч.

— Звідки така сума?

— Це кошторис лабораторії Леніна. Вони прислали калькуляцію з розрахунками, де все розписано, що і скільки коштує.

— А яке річне фінансування з бюджету для музею?

— Це мізер. У нас фактично фінансується лише заробітна плата. Річ у тім, що нам дозволили «заробляти» кошти на проведенні платних екскурсій. Вартість екскурсії по трьох «точках» 30 гривень. І можемо на рік гіпотетично заробити до півмільйона гривень.

Робочий кабінет М.І. Пирогова

Але із цих коштів майже 400 тисяч маємо віддати за охорону та комунальні послуги — так поставлене державою питання. Замість того, щоб розвиватися — можливо і благоустрій території зробити, і розширити експозицію — вимушені платити за «комуналку».

Проблема у тому, що Мінздрав нас фінансує за остаточним принципом, як науково-культурний заклад по статті «культура», яка майже не фінансується. Такий музей, як у нас – єдиний у світі, ми одне із семи чудес області.

Думаю, з боку держави не використовувати наш потенціал як туристичного об’єкту – це марнотратство. Адже слід лише вкласти кошти у розвиток. На нашому музеї держава може заробити не лише авторитет, а й прибуток. Упевнений, якщо б у Європі був подібний музей, він би розвивався і приваблював туристів з усіх країн світу. А для цього державницький підхід мав би бути, хоча б на рівні міністра культури.

Фото з сайту http://www.pirogov.com.ua 

9 березня

Інші дати
Георгій Нарбут 
1886 – український художник-графік. Автор славнозвісної ілюстрації до «Енеїди», графічної серії «Українська абетка», ескізів українських грошових знаків, цінних паперів, поштових марок, військових мундирів Української армії, нової української геральдики.
Розгорнути
Народився Тарас Шевченко
(1814, с.Моринці Черкаська область – 1861), український поет, художник, мислитель, письменник, драматург, громадсько-політичний діяч.
«Страшно впасти у кайдани. Умирать в неволі, А ще гірше — спати, спати, І спати на волі — І заснути навік-віки. І сліду не кинуть Ніякого, однаково, Чи жив, чи загинув!» (Тарас Шевченко)
Розгорнути
Народився Микола Пимоненко
(1862, м. Київ - 1912) – український художник, автор багатьох картин на сільську та міську тематику: «Сінокіс», «Проводи рекрутів», «Жниця», «Свати», «У похід», «Ярмарок», «Весілля в Київській губернії», «Ворожіння».
Розгорнути
Народився Тарас Боровець (Бульба)
(1908, с. Бистричі рівненська область – 1981) – діяч українського повстанського руху часів Другої світової війни, засновник УПА "Поліська Січ".
Розгорнути