chrome firefox opera safari iexplorer

2010 рік: книжки-скандали і книжки-цукерки

28 грудня 2010 о 20:42

Серед переможців «Книжки року–2010» — «Берестечко» Ліни Костенко, «Музей покинутих секретів» Оксани Забужко і повна академічна збірка текстів Григорія Сковороди…

Без несподіванок

До хорошого швидко звикаєш, от і традиція влаштовувати святомиколаївські книжкові ярмарки в Києві прижилася: цього року у столиці перед Новим роком їх пройшло аж два — дитячий благодійний книжковий ярмарок в Українському домі (16—19 грудня) і «Медвін: Книжковий Миколай–2010» в експоцентрі «Спортивний» (23—25 грудня).

На жаль, ужгородський «Книжковий Миколай» перестав бути традицією — в ентузіастів–організаторів закінчився ентузіазм. Грудневий медвінівський ярмарок об’єднався з всеукраїнським рейтингом «Книжка року», покупці орієнтувалися на наліпки на книжках–номінантах, письменники влаштували гала–автограф–сесію, а ввечері 24 грудня в актовому залі Інституту фізкультури підбили остаточні видавничі підсумки 2010 року.

Похибка вибірки, як у соціології: скажімо в рейтингу не враховані зовсім свіжі новодруки, що вийшли у грудні, той же роман Ліни Костенко «Записки українського самашедшого», якого, за словами співробітниці стенду видавництва «А–Ба–Ба–Га–Ла–Ма–Га», у день церемонії «Книжки року» продали 1200 примірників. Ясна річ, наступного року це претендент №1 у номінації «Красне письменство».

Утім у рейтингу «Книжка року–2010» «Берестечко» Ліни Костенко з ілюстраціями Сергія Якутовича, видане «Либіддю», посіло перше місце в «поетичній» підномінації.

Узагалі, у номінації «Красне письменство» лауреатські лаври здобули винятково книжки зіркових авторів: сучасна українська проза\есеїстика\драматургія — Оксана Забужко «Музей покинутих секретів» («Факт»), жанрова література — Марія Матіос «Вирвані сторінки з автобіографії» («Піраміда»), сучасна зарубіжна проза\есеїстика\драматургія — Салман Рушді «Флорентійська чарівниця» (Видавництво Жупанського).

До речі, 17 грудня у львівському видавництві «Піраміда» двоє працівників Шевченківського РОВД м. Львова шукали письменницю Марію Матіос, мовляв, ветерани Другої світової війни звернулися з листом до міліції з проханням вилучити з продажу її «Вирвані сторінки з автобіографії», бо їх ображає порівняння київського пам’ятника перемоги (обеліск на площі Слави. — Авт.) із фалосом. Справу зам’яли, але в iнтернеті її активно відкоментували, а книжці від того скандалу тільки додалося піару.

А з приємного — Галя і Леся Тельнюк між процедурою оголошення лауреатів виконали кілька вишуканих пісень на вірші Василя Стуса, Оксани Забужко і блюз на вірші Ліни Костенко.

Дитячі та свої

У номінації «Хрестоматія» «найкласичнішою» визнали Повну академічну збірку текстів Григорія Сковороди харківського видавництва «Майдан», більше того, 22 голосами експертів цьому виданню присудили Гран–прі, яке вручив співзасновник рейтингу і багаторічний меценат «Книжки року» Анатолій Толстоухов.

У підномінації «Літературознавство» першість віддали монографії директора Інституту літератури НАНУ Миколи Жулинського «Нація. Культура. Література. Національно–культурні міфи та ідейно–естетичні пошуки української літератури» («Наукова думка»), а найкращим у підномінації «Критика\біографія\мемуари» став «Щоденник» Володимира Винниченка, том третій, видавництва «Смолоскип».

Ще один диплом «Смолоскип» отримав за ґрунтовний енциклопедичний довідник «Рух опору в Україні: 1960–1990» у однойменній підномінації.

Власник двох дипломів також — видавництво «А–Ба–Ба–Га–Ла–Ма–Га», видавець Іван Малкович випустив найкращу книжку для дошкільнят і молодших школярів — Сашко Дерманський «Чудове Чудовисько в Країні Жаховиськ» і найкращу книжку для середніх і старших школярів — Володимир Рутківський «Джури і підводний човен».

У номінації «Пізнавальна та розвиваюча література» переміг подарунковий формат — ліцензійна «Океанологія. Правдивий звіт про подорож на «Наутилусі» видавництва «Махаон–Україна».

Експерт у номінації «Дитяче свято», журналіст, письменник Олександр Гаврош сказав «УМ»: «Плюсом я вважаю те, що вже другий рік поспіль перемагають книжки українських авторів. Не Марк Твен виграв, а Сашко Дерманський, а Зірка Мензатюк, Андрій Кокотюха — на другому місці, тобто маємо власну хорошу дитячу прозу.

З’являються молоді імена, для мене відкриття цього року — письменник Олекса Росич і його «Джовані Трапатоні», це вже друга книжка цього автора, випущена Видавництвом Старого Лева. Але, на жаль, вона вийшла восени і ще не прочитана належним чином експертами.

У цьому й полягає мінус рейтингу — експерти не встигають реально прочитувати книжки, і голосування відбувається швидше інтуїтивно, і перемагають переважно ті книжки, які мають хороші рекламні кампанії й тривале життя — і книжка Дерманського, і «Джури» — це книжки–продовження, книжки з серії».

Попадання в десятку суспільних очікувань

У найскладнішій технологічно і найдорожчій номінації «Візитівка» переможцями стала монографія львів’янки Віти Сусак «Українські мистці Парижа. 1900—1939» («Родовід») та «Опішнянська мальована миска другої половини ХІХ — початку ХХ століття (у зібранні Російського етнографічного музею в Санкт–Петербурзі)» в етнографічно–фольклорній підномінації («Опішне: українське народознавство»).

Обидва видання претендували на Гран–прі. У підномінації «Краєзнавча і туристична література» лауреатські лаври дісталися «Покуттю» («Манускрипт–Львів»).

У поміч митцям львівське видавництво «Аверс» видало майже 500–сторінковий том І.Туманова «Рисунок, живопис, скульптура: Теоретико–методологічні основи комплексного навчання» — високої якості мистецький підручник, який і переміг як спеціальна література у номінації «Обрії».

Ставка львівського видавництва «Свічадо» на книжку польського ксьондза Ксаверія Кнотця «Секс, якого не знаєте. Для подружніх пар, які люблять Бога» спрацювала: перемога в підномінації «Науково–популярна література». «Європейський словник філософій. Лексикон неперекладностей. Том перший» — грандіозний труд видавництва «Дух і літера», завдяки якому ми можемо читати цей філософський бестселер раніше, ніж філософи–росіяни, взяв приз у підномінцаії «Зарубіжна гуманітаристика», вітчизняний переможець — шеститомник вибраного Мирослава Мариновича, виданий Українським греко–католицьким університетом.

Книга Михайла Відейка Ukraine from Trypillia to Rus принесла перемогу видавництву «Кріон» як найкраща історична белетристика, Україна: десятитомник «Антологія пам’яток державотворення Х—ХХ ст.» — видавництву «Основи» в підномінації «Документи\дослідження», а книга «Гетьман: Шляхи: Осмислення» — двотомник мазепіани у подарунковому форматі зробив «Темпору» переможцем у підномінації «Біографії\мемуари».

За традицією, по комплекту книжок–лауреатів отримали бібліотека Національного педуніверситету і бібліотека Фонду сприяння розвитку мистецтв.

P. S. Я завжди критикувала церемонію «Книжки року», але цього року вертеп від студентів педуніверситету, завзяті експериментатори з «ТаРути», ф’южн від сестер Тельнюк і чудовий спів учениці Ніни Матвієнко Руслани Лоцман органічно вписалися в передноворічний настрій, у тріумф хорошої літератури, в спілкування поважної академічної публіки, богемних літераторів і романтично–прагматичних видавців. Імідж найспівочішої нації не зганьбили, і попрацювали над тим, щоб вона була ще й читаючою:)

Валентина Клименко, «Україна молода» 

22 грудня

Інші дати
Народився Данило Самойлович
(1744, с.Янівка, Чернігівська область - 1805) – український медик, засновник епідеміології в Російській імперії, фундатор першого в Україні наукового медичного товариства. Першим довів можливість протичумного щеплення.
Розгорнути
Народилася Марко Вовчок (Марія Вілінська)
(1833, Росія – 1907) – українська письменниця. Автор повістей «Інститутка», «Кармелюк», «Невільничка», «Сава Чалий».
«Вже нігде нема такого широкого степу, веселого краю, як у нас. Таки нема, нема, нема та й нема! Де такі тихії села? де такії поважнії, ставнії люде? Де дівчата з такими бровами? Згадати любо, побачити мило, тільки що жити там трудно» (Марко Вовчок)
Розгорнути
День енергетика
Свято встановлено в Україні «…на підтримку ініціативи працівників енергетики та електротехнічної промисловості України…» згідно Указу Президента України «Про День енергетика» від 12 листопада 1993 р. № 522/93.
Розгорнути
День працівників дипломатичної служби
Свято встановлено в Україні «…ураховуючи важливу роль працівників дипломатичної служби України у підтриманні мирного і взаємовигідного співробітництва України з членами міжнародного співтовариства, забезпеченні при цьому національних інтересів і безпеки України, а також захисті прав та інтересів громадян і юридичних осіб України за кордоном…» згідно Указу Президента України «Про День працівників дипломатичної служби» від 21 листопада 2005 р. № 1639/2005.
Розгорнути