chrome firefox opera safari iexplorer

Екологи подовжили життя 200-річній шовковиці Шевченка

02 грудня 2010 о 12:51

1 грудня у центрі столиці екологи лікували Шевченкову шовковицю. Двохсотлітнє дерево біля Літературно-меморіального будинку-музею Кобзаря було на межі життя і смерті.

Шовковиця, що «пам’ятає» Тараса Шевченка, перебуває у дуже важкому стані, а тому потребує негайної допомоги. Востаннє це дерево лікували 30 років тому, та й то неякісною сумішшю. Тож екологи забили на сполох.

Лікування дерева проводили фахівці Київського еколого-культурного центру за підтримки Фонду Миколи Томенка «Рідна країна». Були очищені, дезінфіковані та запломбовані спеціальним розчином дупла на шовковиці, а також встановлена масивна підпора під стовбур дерева, яка завадить йому впасти.

За словами екологів, якщо за шовковицею дбайливо доглядати, вона житиме і родитиме ще років 200, а то й 300.

Також директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко повідомив, що зараз готуються документи з оголошення дерева ботанічною пам'яткою природи.

За словами засновника Фонду «Рідна країна» Миколи Томенка, місія будинку Тараса Шевченка і, зокрема, цієї шовковиці є не менш значимою, ніж місія наших великих історико-мистецьких об’єктів.

«Взагалі, це диво, що в центрі Києва, посеред хмарочосів та духу індустріального міста ХХІ століття, вдалося зберегти частинку української території та частинку природи ХІХ століття», — зазначив Микола Томенко.

За матеріалами www.tomenko.kiev.ua та www.novy.tv

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути