chrome firefox opera safari iexplorer

Свят-вечір у католицькій родині у Львові

24 грудня 2010 о 15:27

Львів – Сьогодні близько мільйона поляків в Україні відзначають Вігілію, свят-вечір. У костелах відбудеться Божественна святкова Літургія, «Пастерка», під час якої храм перетворюється на «духовний Віфлеєм». Поляки в Україні шанують і бережуть свої традиції, колядують і запрошують один одного, а також українців. Адже поруч живуть і різдвяні традиції обох народів схожі. Завітаймо на Вігілію у польську родину у Львові, до вчительки польської мови та літератури, корінної львів’янки Марії Іванової.

Чотиритижневий піст, Адвент, сьогодні у католиків завершується Вігілією. На святий вечір у Львів до Марії Іванової приїхала онучка, яка навчається у Варшаві. Сім’я старається відвідати Богослужіння «Пастерку» у катедральному соборі, а вже потім сідає до святкового столу. Спершу моляться, бажають один одному щасливого Різдва. На Вігілійну вечерю Марія Іванова готує 12 пісних страв.

«І борщ з вушками готую, і пісні вареники, і голубці, узвар, пряники печемо, маківники. Ми живемо поруч із українцями і усі наші традиції та страви схожі, їх не можна розділити», – каже вона.

Пані Марія є корінною львів’янкою. Вона пригадує, як до війни, у хаті, на Вігілію, ставили живу ялинку і обов’язково на ній запалювали свічечки. Різдво з дитинства запам’яталось як дуже веселе свято, хоча й скромне.

«Всі цяцьки на ялинку ми готували самі. Ліпили з яєць, соломи, різали з папірців ланцюжки. Для свічок були лапки спеціальні. Вечеря була дуже скромна, ніхто не думав про 12 страв,бо час непростий. Але це було дуже веселе свято. Однак, на столі обов’язково була кутя, грибова зупа, лазанки з маком. Я ж народилась у 1935 році і побачила все: і війну, і післявоєнний голод, і радянський час, коли забороняли ставити ялинку. Я ж була радянським учителем», – розповідає жінка.

Традиційні польські колядки за мелодією і текстами дуже схожі до українських. Колядка «Спи, Ісусе, спи» – улюблена Марії Іванової, звучить польською мовою, але мелодія – українська.

Марія Іванова шанує і польські, і українські свята 

40 років Марія Іванова прожила зі своїм чоловіком, православним за віросповіданням. Львівська родина і святкувала Різдво двічі: за григоріанським стилем і юліанським. У радянський час їй, вчительці, 24 грудня доводилось ялинку ставити непомітно для людей. Бо одразу було відомо, що у тій хаті святкують Різдво.

«Але мені завжди щастило на добрих людей, їх більше. Гарні сусіди, я можу сказати, що є щасливою людиною», – каже Марія Іванова.

За її словами, було б добре, якби і римо-католики, і греко-католики, і православні святкували Різдво спільно, за новим стилем, щоб це величне свято єднало людей. Бо сьогодні втрачаються родинні взаємини, немає порозуміння між дітьми та батьками, дедалі менше дітлахів ходять із вертепом, колядують, втрачається особливий дух свята на вулицях Львова. А спільне Різдво повернуло б справжнє свято у міста та села, а не перетворювалося б у застілля.

«Я завжди шаную всі свята, усіх людей, різних вірувань і тому вважаю, що й мої свята мають пошанувати», – каже Марія Іванова.

10 червня

Інші дати
Народився Микита Шумило
(1903, с. Михайлівка Черкаської обл. - 1982) - український письменник, літературознавець, перекладач, журналіст. Автор збірок оповідань і нарисів, двох книжок для дітей, літературно-критичних нарисів "Олесь Гончар" і "Силуети".
Розгорнути
Народився Леонід Усачов
(1899, с. Червоне Кіровоградської обл. - 1965) - український композитор і диригент.
Розгорнути
Народився Богумил Воячек
(1857, Чехія – 1934) – український контрабасист, диригент, композитор, педагог чеського походження. В 1883 – 1915 рр. - соліст-констрабасист Оперного театру в Києві.
Розгорнути
1917 – проголошення Центральною Радою І Універсалу
«До українського народу в Україні і поза України сущому», яким проголошувалася автономія України. Універсал став основою для розмежування законодавчих і виконавчих функцій органів влади.  
«Народе український! В твоїх руках доля твоя. В сей трудний час всесвітнього безладдя й роспаду докажи своєю одностайністю і державним розумом, що ти, народ, народ хліборобів, можеш гордо і достойно стати поруч з кожним організованим, державним народом, як рівний з рівним.» (І Універсал)
Розгорнути