chrome firefox opera safari iexplorer

У старовинних особняках Києва будуть готелі і кафе

06 січня 2011 о 13:23

Старовинні київські особняки чекає нове життя – до Євро-2012 влада хоче їх відновити й проводити в них екскурсії.

Про це пише «Сегодня» з посиланням на голову комісії з питань культури Київради Олександра Бригинця.

Для цього, за його словами, майже в кожному старовинному будинку будуть створювати щось привабливе для туристів – сувенірні магазини, музеї, невеликі готелі, ресторани.

«Головне – щоб такі будівлі не перебудовували, оскільки пам'ятники архітектури не можна перебудовувати за законом. Великі виставки в них не розмістиш. Але, наприклад, вже є ідеї з приводу невеликих музеїв – наприклад, Малевича. Це будуть не його картини, а експозиція, пов'язана з життям художника. Або музей міщанського інтер'єру. Теж гарна ідея», — сказав депутат.

У список особняків, з якими будуть працювати, увійдуть 30-40 найвідоміших історичних будівель. Серед них — «Замок барона» і будиночок Сікорського на Ярославовому валу, знаменитий «Рожевий будиночок»та інші, відзначає видання.

Робити ремонт в особняках хочуть коштом інвесторів.

Однак, наголошує видання, зовсім не факт, що інвестори будуть берегти історичні особняки й робити в них лише сувенірні магазинчики і музеї.

Так, на «Замку барона», що на Ярославовім валу,1, вже давно висить оголошення про продаж. Історичний особняк продають за 12 мільйонів доларів, ще на 6 мільйонів, за словами продавця, потягне реконструкція.

Однак, як це не дивно, будівлю дозволяють повністю видозмінити і навіть розмістити парковку у підвалі.

Тим часом у мерії до ідеї зносів особняків ставляться негативно.

За словами заступника голови КМДА Леоніда Новохатька, ніхто пам'ятники історії зносити або перебудовувати не буде, оскільки це пам'ятки.

«Як тільки хтось з інвесторів цікавиться будівлею, ми тут же шукаємо історичні документи і тільки відповідно до них можемо дозволити реконструкцію», — сказав він.

Чиновник додав, що під час реконструкції заборонено перепланувати приміщення, прибирати старовинну ліпнину, обладнувати басейни, підземні парковки, встановлювати пластикові вікна, а також змінювати колір фасаду будівлі.

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути