За що ми любимо театр? Можливо, за справжність емоцій, за позитивну енергетику, яка йде від акторів, за те, що там по-мистецьки відображають нашу реальність… Часто-густо, вбачаємо в грі акторів нас самих. Із себе ж сміємося чи, навпаки, плачемо. А з міміки акторів можна писати новели.
Подаруйте собі на вихідних радість спілкування з театральною дійсністю. А яка вона у столичних закладах, дивіться нижче.
19 лютого, субота
У суботу не пройдіть повз Національної опери України. На вас там чекатиме італійський композитор Джакомо Пуччіні, а саме, його опера «Богема», яка звучала з усіх оперних сцен світу.
Джакомо Пуччіні. З сайту Національної опери України
Над твором митець почав працювати у 1894 році. А надихнув його на цю працю роман Анрі Мюрже «Сцени з життя богеми». «Джакомо Пуччіні закохався у Мімі, Мюзетту, Франсіну, закохався до самозабуття. У цих ніжних і тонких образах юності і любові, з їхнім весняним ароматом він знайшов нове поетичне джерело наснаги...» — писав біограф композитора Арнальдо Фраккаролі.
Вночі 10 грудня 1895 року у Торре дель Лаго Дж.Пуччіні дописував останню картину опери. Усе найкраще, що було у Пуччіні-артиста, художника, драматурга, він вклав у сцену смерті Мімі. Згадуючи про роботу над «Богемою», композитор говорив своєму другу А.Фраккаролі: «Завершуючи оперу, я плакав наче дитина, один, у нічній тиші. Мені здавалося, що я втратив своє рідне дитя».
Перша вистава «Богеми» 1 лютого 1896 року хоч і не була провалом, але й не принесла великого успіху композитору. Проте розчарування було недовгим. З кожною виставою «Богема» піднімалася все вище й вище по сходинках успіху. В Україні «Богему» вперше було поставлено 16 січня 1958 році.
З нагоди 140-річчя від дня народження Лесі Українки в Театрі ім. Івана Франка о 15:00 покажуть прем’єрну виставу на дві дії «Голгофа», інсценізовану Юрієм Розстальним за мотивами драматичних поем Лесі Українки – «Одержима» та «На полі крові».
А о 19:00 у цьому ж театрі пориньте у світ Уільяма Шекспіра та його трагікомедію «Буря», яка є однією з останніх у творчості генія. У ній чимало комедійних елементів, що тяжіють до буфонади і фарсу. Драматург звертається тут до пародійно-фарсового повторення теми «боротьби за владу» і розкриває її у такому сюжеті:
«Міланський герцог Просперо, захопившись вивченням наук, передав всю владу заздрісному братові Антоніо і став жертвою його інтриг, опинившись зі своєю трирічною дочкою Мірандою на острові вигнанців. Минуло дванадцять років… тепер Просперо підвласні природні стихії, які є його слугами. Озброєний секретами чародійства і бажаючи відновити справедливість, Просперо влаштовує на морі бурю, в яку потрапляють його кривдники... Головний свій обов’язок і мету Просперо вбачає в поверненні дочки Міранди, що за двадцять років життя на острові з дитини перетворилася на прекрасну дівчину, до нормального життя в людському оточенні, з якого їх виштовхнули змовники. Для Просперо це означає не тільки повернути її в справедливий світ, але і навчити дочку безпомилково пізнавати добро і зло…».
"Кайдаші". З сайту театру ім. Івана Франка
Жив-був собі на світі Омелько Кайдаш. Про життя говорив розумно, пив собі гірку та колеса для возів лагодив. І була в нього сварлива дружина та двоє задиркуватих синів. Привели сини у хату невісток – і почалося: зранку сварка, а навечір – бійка. І так день у день. Та й годі сподіватися на мир, коли перед нами справжнісінька кайдашева сім’я.
Трагікомедію «Кайдаші», за мотивами творів Івана Нечуя-Левицького, у постановці Миколи Яремкова дивіться у Молодому театрі о 19:00.
"Шантрапа". З сайту театру "Колесо"
У суботу та неділю в Театрі «Колесо» відкриють 23-й театральний сезон веселою, музичною, запальною виставою про театр та акторів — «Шантрапа» Панаса Саксаганського. У спектаклі у жартівливій формі подаються “лаштунки” провінційної театральної трупи: побутові — латання костюмів і розірваних декорацій, написання оркестровок до п'єс; особистісні – залицяння одруженого капельмейстера до актриси Зоні, заздрощі акторів, підлабузництво до керівництва трупи; філософсько-мистецькі — залежність театру від замовника, а відтак – його гнучкість у підборі репертуару...
Вистава нагороджена Гран-прі Міжнародного театрального фестивалю “Слов’янські зустрічі” (1994 рік, Україна), відзначена дипломами на Міжнародних театральних фестивалях “Театр без кордонів” (Росія), «Класика сьогодні» (Україна, Дніпродзержинськ), ”Чорне море” (Туреччина). Вистава брала участь у спільному міжнародному театральному проекті України та США.
20 лютого, неділя
Цього дня ви побуваєте на справжньому «Весіллі Фігаро», яке відбудеться на сцені Театру ім. І.Франка. Над однойменною п’єсою П’єра-Огюстена Бомарше працювала постановочна група на чолі із заслуженим артистом України Юрієм Одиноким. Однак в цьому плані франківці продовжують славні традиції своїх корифеїв. Адже в перший сезон заснування театру ім. І.Франка у далекому 1920 році п’єса «Весілля Фігаро» була поставлена фундатором колективу, видатним режисером, актором Гнатом Петровичем Юрою, який виконав в ній головну роль Фігаро.
Сьогоднішнє покоління франківців, звертаючись до безсмертної комедії, у своїй виставі використовує переклад, що його здійснив свого часу Гнат Юра і присвячує цю роботу пам’яті великих попередників.
"Весілля Фігаро". З сайту театру ім. Івана Франка
"Милий брехун". З сайту Театру російської драми ім. Лесі Українки
Коли люди знайомі більше, ніж сорок років, і в них ще є теми і прецеденти не лише для особистих розмов, але і для довгих-предовгих листів, то це може послугувати вибуховим поштовхом для спектаклю. Тим більше, якщо ці люди – відомий англійський драматург минулого століття й відома актриса Стелла Патрік Кемпбелл.
Комедія «Милий брехун», написана на основі справжнього листування драматурга і актриси, містить любов і поступове охолодження, небажання миритися з обставинами і почуттям спорідненості душ, від якого не так просто піти. І, звичайно ж, це історія ревнощів – як до інших чоловіків і жінок, успіхів і злетів один одного, так і до тих, хто випадково торкнувся рукавом людини, яка належить тільки тобі. Дивіться виставку в Театрі російської драми ім. Лесі Українки. Початок о 18:00.
Тисячоліттями блукає людина у вигаданому нею ж світі, розпланованому, як графік, мільйоном умовностей і правил. А тих, хто не бажає жити, які всі, вважають, божевільним. Все просто і зрозуміло… Поки раптово не починаєш помічати, що межа між здоровим і душевнохворим надзвичайно тонка. А може її й зовсім немає? Відповідь на це питання шукайте у виставі «Голубчики мої», поставлена московським режисером Юрієм Погребничко в Театрі на лівому березі Дніпра. Початок вистави о 15:00.
"Торговці гумою". З сайту Театру на лівому березі Дніпра
В цей же день і в цьому ж театрі о 19:00 маєте можливість і поплакати і посміятися. Там покажуть одночасно смішну і сумну виставу для дорослих «Торговці гумою» про аптекарку Белле Берло і її кавалерів.
Колись на постiйне мiсце проживання за кордон вдавалося виїхати хiба що євреям. Знаходилися спритники, якi це використовували. Один з таких молодикiв одружився з єврейкою i виїхав до Ізраїлю. Та недовго тривала сiмейна iдилiя. Пройдисвiт залишив дружину i втiк з iншою за океан. І хоч болiсно залишати батькiвщину, своїх рiдних i друзiв, допомогти онуцi збирається баба Маня — улюблениця великого i дружнього одеського двору. Дивіться мюзикл «Таке єврейське щастя» в постановці лауреата Шевченківської премії Сергія Сміяна в Театрі оперети.
"Пригоди Чіполліно". З сайту Театру оперети
В цьому ж театрі пропонують виставу для вас та вашої малечі. Твір “Пригоди Чіполліно” італійського письменника Джанні Родарі вже давно став всесвітньо відомою класикою літератури. На ньому виросло не одне покоління дітей в різних кінцях світу. Це історія про веселого Чіполліно, хлопчика-цибулинку, який дуже добрий, щирий, вміє дружити. Він допомагає своєму народові, гуртує його для боротьби з ворогами і хоробрими вчинками доводить, що народ, коли разом – це могутня сила!
Художній керівник постановки заслужений діяч мистецтв України Богдан Струтинський та режисер-постановник – народна артистка України Тамара Тимошко-Горюшко пропонують свою версію відомого твору Джанні Родарі.
Ще одна вистава для дітей або й для дорослих, які хочуть поринути у добру казку. Ця історія починається таємничої ночі, коли з неба падають зорі, а у світі відбуваються дива. І Добрі Феї приходять до вбогого, але доброго й чесного дроворуба Зербіно, щоб виконати сім будь-яких його бажань. І юна вродлива принцеса Аллелі закохується у нього так, що залишає палац свого дивакуватого батька Короля. Та зрештою, молодята, після сили-силенної пригод і випробувань зможуть побратися і щасливо жити-поживати в Королівстві, де неодмінно запанують злагода, мир і справедливість. Коли надто чогось бажаєш і твої бажання чисті і справедливі — вони неодмінно збуватимуться! Адже добрі дива завжди трапляються з тими, хто їх і не чекає, але по-справжньому на них заслуговує і вірить у казку. Переконайтеся у цьому самі, відвідавши казку-мюзикл «Сім бажань Зербіно» в постановці Миколи Яремкова, яка відбудеться о 12:00 в Молодому театрі.
Підготувала Катерина Качур, «Рідна країна»
