chrome firefox opera safari iexplorer

Мирослав Попович: Гарнюня зі Спритком – іграшки, які не завоюють світ

28 березня 2011 о 14:26

Коментуючи нові символи України Гарнюню і Спритка, учений-філософ і громадський діяч, академік НАН України, лауреат Шевченківської премії Мирослав Попович зазначив: «Я думаю, що це є дитячі іграшки. Нічого це не дає. Але для того, щоб так твердити, це треба провести якісь дослідження. Кожного разу, коли іде новий товар на ринок, має бути маркетинг. Потрібно подивитися, чи, дійсно, не почнуть із тих персонажів посміюватися навіть зичливо налаштовані люди. Я особисто не вірю в такі дитячі комікси, які могли б завоювати серця західного читача чи глядача».

Насправді, вважає інтелектуал, «Захід не довіряє Україні тому, що на його думку в Україні немає справжньої демократії. З іншого боку, Захід завжди ставився до України прихильніше тоді, коли він відчував, що в Україні цінують свободу і цінують право. Це було так, наприклад, в дні Помаранчевої революції. І сьогодні він приглядається. Тому все, що буде пов’язано з розвитком українських політичних свобод, все, що буде свідчити про поступ демократичного устрою, в першу чергу стане ключем до наших взаємовідносин із Заходом».

Філософ додав, що розвиток реальних справ, за якими пильно стежить світ, найбільше впливатимуть на наш імідж: «Але чи є якийсь символ конкретний… Ну скажімо те, як справу Кучми розв’яжуть. Як розв’яжеться, скажімо, проблема з «Газетою по-київськи»... І десятки інших речей. Це кожного разу новий символ. І Захід дуже уважно стежить за цим».

«А, дійсно, що треба — то це видавати книжки про Україну, добре ілюстровані. І такі, які показують її різноманіття від Сяну до Дону, і показують її старовину. Просування такого контенту засобами новітніх технологій. Це дійсно має бути показано, щоб не створювалося враження про забиту сільську і напівсільську провінцію. Це серйозно і це треба робити. На це б я грошей не шкодував», — підсумував розмову Мирослав Попович.

14 жовтня

Інші дати
Віктор Баранов
1950 – український поет, прозаїк, перекладач. Автор численних поетичних збірок, повістей та романів. Лауреат літературних премій імені Є. Плужника та О. Гірника.
 
Розгорнути
Народився Лесь Сердюк
(1940, м. Харків - 2010) - український актор. Знявся  в понад 90 фільмах ("Загибель ескадри", "Як гартувалася сталь", "Батальйони просять вогню", "Гетьманські клейноди", "Мамай", "Тарас Бульба").
Розгорнути
Народилася Раїса Кириченко (Корж)
(1943,  с. Землянки Полтавської області - 2005) - українська співачка (мецо-сопрано), народна артистка УРСР. Лауреат державної премії України ім. Т. Г. Шевченка. Кращі пісні: "Чураївна", "Козачка", "Стремено", "Жіноча доля", "Мамина вишня".
Знову наснилось дитинство, Тепле, як гарна весна. Вишня вдіглася в намисто,Мама щаслива й сумна. Там за село проводжала Долю мою молоду... Щедро мені щебетала Мамина вишня в саду. (Слова Дмитра Луценка, музика Анатолія Пашкевича)
Розгорнути
Покрова Пресвятої Богородиці
Відзначення свята Покрови має дуже глибоку історію в Україні. Хоча свято було впроваджене ще з часів хрещення Русі, особливе шанування Покрови Богородиці починається з 12 століття, при князі Андрії Боголюбським, який і збудував першу на Русі Покровську церкву. Покрова Пресвятої Богородиці була одним з найголовніших свят запорозьких козаків, котрі будували багато однойменних храмів та особливо шанували ікони Покрови.
Розгорнути
День українського козацтва
Гей, на горі там женці жнуть, А попід горою, яром, долиною Козаки йдуть. Гей, долиною, гей, Широкою козаки йдуть... (Українська народна пісня)
Розгорнути

Новини Дивитися всі