chrome firefox opera safari iexplorer

Ще одна держпремія «під сукном»

01 березня 2011 о 11:12

Досі не відомі імена лауреатів Державної премії в галузі науки і техніки 2010 року. За всю історію існування найвищої державної відзнаки «за видатні наукові дослідження» (а це понад чотири десятиліття) такого ще не траплялося.

Згідно з чинним положенням, Держпремія у галузі науки і техніки присуджується указом президента України, який оприлюднюється зазвичай до першого грудня поточного року — річниці референдуму про державну незалежність.

Однак незабаром закінчується термін прийняття робіт на здобуття Державної премії 2011 року, а лауреати-2010 так і не названі, не нагороджені й не пошановані як годиться, що, зрозуміло, викликає чимало запитань та породжує сум’яття у науковому середовищі.

У Комітеті з державних премій України повідомили, що відповідне подання з рішенням пленуму комітету та пропозиціями щодо кандидатур на здобуття Держпремії було направлене в адміністрацію президента ще 28 жовтня минулого року. 6 грудня вийшов указ про присудження премій президента для молодих учених, а чому досі немає указу про Державні премії в галузі науки і техніки — невідомо.

«Щодня мені телефонують із цього приводу, а відповісти по суті — нічого. Жодної інформації з адміністрації президента немає», — зазначив учений секретар комітету Вадим Стогній. 

Заступник голови Комітету з державних премій, академік Володимир Семиноженко висловив припущення, що затримка з президентським указом може бути викликана «технічними причинами», оскільки в АП наразі йде величезний вал документації, яку апарат просто не встигає обробляти.

Однак науковці вважають, що головну роль у затримці указу зіграв людський чинник: серед здобувачів Держпремії є прізвища, котрі з певних причин не влаштовують главу держави та його оточення. Таке припущення підтвердило і достовірне джерело у владних структурах.

Не секрет, що з приводу об’єктивності оцінювання творчого доробку здобувачів Держпремії час від часу лунали нарікання. Ще восени доводилося чути від деяких учених, що процес розгляду та конкурсного відбору робіт відбувається не без інтриг, що є спроби тиску на членів комітету, намагання проштовхнути роботу, яку важко зарахувати до категорії «видатних наукових досліджень».

Досить ознайомитися з тематикою та коротким змістом робіт (вони є на сайті Держкомітету), які були розглянуті у першому турі і які стали переможцями конкурсу, щоб переконатися: відсів проводився серйозний. І не вина комітету, що через фільтр експертизи не пройшли роботи, серед авторів яких значаться відомі в політикумі прізвища, як, наприклад, О.Єфремов, В.Тихонов, Т.Бахтєєва, А.Близнюк, Ю.Хіврич. Адже всі розуміють: політиків і високопосадовців здебільшого запрошують у співавторство з однією метою — використати їх як пробивну силу для того, щоб проштовхнути роботу, яка за інших обставин не має жодних перспектив бути відзначеною.

Тож чи слід дивуватися, що список співавторів багатьох поданих на здобуття Держпремії робіт займає ледь не половину їх обсягу? Загалом, чи варто приймати до розгляду опуси, які «тягнуть», щонайбільше, на рядову публікацію у спеціалізованому, навіть не ВАКівському, виданні?

Втім, недопущення таких робіт до участі в головному конкурсі не дає померти надії, що процесу девальвації в науковій сфері колись буде покладено край. І чиновники нарешті перестануть «колекціонувати» наукові ступені та звання. А то, бачте, масово обзавівшись дипломами кандидатів і докторів наук, породили нову моду — на державні премії. Тим часом справжні вчені, котрі все своє життя присвятили науці, почуваються незаслужено приниженими.

І все-таки невже через відбракування робіт, співавторами яких виступають високопосадовці, стала можливою така ганебна ситуація? Чи, може, президент, як і один із його попередників, вважає, що наука може почекати? Спочатку — реформи, а там і до науки руки дійдуть. (Ось лише — чиї?)

До речі, редакція DT.UA зробила інформаційний запит на адресу адміністрації президента з проханням дати відповідь: чому досі не названо лауреатів Держпремії 2010 року; коли з’явиться указ президента про її присудження та чи правда, що затримка з присудженням Держпремії пов’язана з наявністю серед її здобувачів названих вище прізвищ? До виходу цього числа газети редакція одержала таку «вичерпну» відповідь:

«Згадуваний вами проект указу президента України опрацьовується в адміністрації президента України разом з Комітетом з Державних премій України в галузі науки і техніки. Відповідне фінансування цієї премії передбачене в бюджеті України на 2011 рік»...

За матеріалами «Дзеркала тижня»

P.S. від «Рідної країни»

Ситуація із затримкою державних винагород, на жаль, не перша. Як ми вже повідомляли, вже другий рік поспіль журналісти, яких визнали переможцями у конкурсі «Молодь – майбутнє України», який проводило Міністерство України у справах сім‘ї, молоді та спорту, теж не можуть отримати обіцяних їм премій та призів.

2 травня

Інші дати
Народився Микола Вілінський
(1888, м. Голта, Херсонська область – 1956) – український композитор, педагог. Автор симфонічних сюїт, кантат, вокально-хорових обробок українських, російських і молдавських народних пісень, романсів, камерно-інструментальних творів, а також ряду теоретичних робіт і статей. Вважається засновником баладного жанру в український фортепіанній музиці.
«Микола Миколайович Вілінський був прекрасним музикантом і прекрасною людиною. На всіх його творах лежить печать справжнього таланту і всі вони показують тонкий смак і велику професійну майстерність автора.» (Борис Лятошинський)
Розгорнути
Народився Володимир Лучицький
(1877, м. Київ – 1949) - український геолог, петрограф. Велике значення мають його роботи з вивчення Українського кристалічного щита, Криму. Відкрив родовищ графітів, каолінів. Склав гідрогеологічні та геологічні карти України.
Розгорнути