chrome firefox opera safari iexplorer

Чернігів назвали найменш привабливим для працевлаштування містом

14 квітня 2011 о 13:24

Менеджери українських компаній найчастіше розглядають Одесу, Львів та Дніпропетровськ як міста, привабливі для переїзду. Про це повідомили в Міжнародному кадровому порталі hh.ua, що провів відповідне дослідження.

Залишити все заради Одеси готові на 95% більше кандидатів, від числа тих, хто зараз шукає роботу в самому місті.

Поселитися у Львові згодні кандидати з різних міст, число яких становить 86,3% від кількості шукачів, котрі проживають в місті Лева.

Підсилити ринок праці Дніпропетровська за наявності підходящих пропозицій можуть на 60,8% більше кандидатів з різних куточків України, ніж зараз є в місті.

Високою привабливість для шукачів з інших міст користується також Харків. Туди готова переїхати армія іногородніх працівників, яка становить більше половини (53,18%) від числа харків’ян, які знаходяться в пошуку роботи.

Охочих переїхати в Донецьк теж вистачає. Кількість іногородніх, які готові там працювати, становить 34,3% від числа усіх кандидатів на ринку праці з Донецька. А Київ приваблює 19,79% кандидатів з інших міст, від числа тих, хто зараз шукає роботу в столиці.

«Безумовно Київ є лідером по кількості робочих місць і кандидатів на ринку праці. 28,9% шукачів знаходиться в столиці. Але їм притаманне бажання змінити метушливий Київ на більш спокійне місто з нижчими цінами на оренду житла. Це можуть бути ті міста, з яких вони приїхали до Києва на навчання і залишилися працювати, так і туристично привабливі Львів та Одеса», – пояснює HR-директор Міжнародного кадрового порталу hh.ua Ілона Цивінська.

Найменш привабливими для переїзду українці вважають Чернігів. Число бажаючих там оселитися становить лише 3,2% від загальної кількість кандидатів, які шукають роботу в цьому місті.

Джерело: ZIK
Розділи: Громадянська Суспільство

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути