chrome firefox opera safari iexplorer

Чорна тінь Чорнобиля..

26 квітня 2011 о 08:47

Чверть століття тому Україна пережила безпрецедентну катастрофу - аварію на Чорнобильській атомній електростанції. Але питання безпеки станції не вирішене й досі: саркофагу через 5 років загрожує руйнування, а новий об'єкт «Укриття» досі не зведено.

26 квітня 1986 року вибухнув четвертий енергоблок ЧАЕС. Радіоактивна хмара накрила не тільки Україну, Білорусь і Росію, але також Східну і Північну Європу.

30-кілометрова зона навколо станції виявилася зараженою радіацією. Загальна площа радіаційного забруднення України склала 50 тисяч квадратних кілометрів у 12 областях.

Кількість жертв і постраждалих в результаті чорнобильської трагедії невідома досі. Про «інцидент на АЕС» у той день повідомили лише маленькою заміткою на останній шпальті однієї з радянських газет.

Про масштаби трагедії світ дізнався лише через кілька діб. Всі ці дні наслідки аварії ліквідували пожежники, солдати-строковики і добровольці без якого-небудь захисту від радіації, про яку тоді ліквідатори навіть і не підозрювали. А евакуювати жителів із зараженої зони почали тільки через три доби.

Через десятки років відсутність людей у зоні відчуження, яка зазнала радіаційного зараження, призвела до того, що природа там розквітла пишним цвітом і зараз у куди кращому стані, ніж до катастрофи. Показання дозиметрів свідчать про те, що перебувати в зоні відчуження цілком безпечно. Туди постійно возять туристів, їм показують саму атомну станцію і влаштовують обід в їдальні Чорнобильської АЕС.

Робота станції була зупинена 5 грудня 2000 року. Тим не менше 3,5 тисячі людей як і раніше працюють на АЕС. Ядерне паливо не вивантажено з реакторів, і за ситуацією треба стежити.

Після аварії над четвертим реактором ЧАЕС був зведений саркофаг, який в останні роки поступово руйнується. Приблизно через 5 років він може стати непридатним для «стримування» процесу витоку радіоактивних речовин зі зруйнованого енергоблоку.

Українська влада хоче забезпечити безпеку шляхом спорудження об'єкта «Укриття»: це унікальна конструкція у вигляді арки висотою 105 метрів, шириною 257 метрів, довжиною 150 метрів, яку зберуть поряд із четвертим реактором на рейки і «насунуть» на руїни реактора.

Всередині «Укриття» «навішають» масу дорогого і унікального обладнання, щоб за його допомогою упродовж тривалого часу «розгребти» кілька десятків тонн радіоактивних матеріалів і захоронити їх у могильник на десятки тисяч років.

Будівництво об'єкта «Укриття» постійно відкладається, зараз проект на стадії проектування. Країни «великої сімки», які вимагали закриття ЧАЕС і обіцяли грошей на об'єкт «Укриття», досі так і не виконали свої обіцянки.

У переддень 25-х роковин Чорнобильської катастрофи в Києві відбулася грандіозна міжнародна конференція, метою якої було, вкотре, привернути увагу світової громадськості до проблем безпеки атомних електростанцій, а також спробувати залучити кошти, необхідні для реалізації проекту «Укриття».

Враховуючи те, що конференція пройшла на тлі аварії на японській АЕС «Фукусіма-1», її результати виявилися досить вражаючими.

За підсумками конференції президент Віктор Янукович повідомив, що всього на ній вдалося зібрати 550 мільйонів євро (точніше, учасники конференції — країни та організації — зобов'язалися ці гроші виділити).

До конференції оприлюднювалися дані, що для реалізації проекту «Укриття» не вистачає близько 740 мільйонів євро.

Що ж до впливу катастрофи на АЕС на людей, то реальні її наслідки, на думку вчених, стануть відомі лише до 2026 року: покоління, що потрапило під прямий вплив радіації, тільки почало заводити сім'ї і народжувати дітей.

 

16 квітня

Інші дати
Феодосій Федченко
1911 –  український метролог, фізик-експериментатор. Створив найточніший маятниковий годинник – астрономічний годинник Федченка (АГФ), яким оснащено більшість обсерваторій, станцій метро і телецентрів країн колишнього СРСР.
Розгорнути
Народився Борис Возницький
(1926, с. Ульбарів Рівненської обл. - 2012) - український мистецтвознавець, академік Української академії мистецтв, Герой України, лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка, заслужений працівник культури України та Польщі, президент Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв (ІСОМ), доктор honoris causa.
Розгорнути
Народилася Христина Алчевська (Журавльова)
(1841, м.Борзна Чернігівська область – 1920) - український педагог, організатор народної освіти, популяризатор української мови, народної пісні, творчості Тараса Шевченка. У своїй садибі у Харкові у 1899 році встановила перший у світі пам»ятник Тарасу Шевченку.
«Людина, яка в час масової безграмотності, працю задля просвіти народу зробила девізом свого життя і залишилася вірною тому девізові”. (Микола Сумцов про Христину Алчевську)
Розгорнути

Новини Дивитися всі

Loading...