chrome firefox opera safari iexplorer

Молодь просить Президента захистити «Сяйво»

21 квітня 2011 о 09:23

Молодіжний рух Києва звернувся до Президента України Віктора Януковича з відкритим листом, в якому просить гаранта взяти під свій особистий контроль ситуацію довкола найстарішої у Києві книгарні «Сяйво», що вже більше року зачинена для відвідувачів. Про це розповів голова правління  руху Арсеній Пушкаренко.

Зокрема, у листі наголошується, що баталії навколо народної книгарні «Сяйво», “інтелектуального острівця”, тривають вже кілька років.

«Можемо собі тільки уявити, скільки доброго і вічного за цей час могло б збагатити киян і гостей нашого прекрасного міста. На превеликий жаль, ніхто не хоче чути голос  української інтелігенції, студентства, тисяч небайдужих громадян. Нічого не можуть вдіяти навіть народні депутати, які стали на захист „Сяйва“. Усі намагання відродити книгарню зводяться нанівець, але ми не маємо морального права відступати», — зазначають у посланні до Президента студенти.

На їхню думку, лише безпосереднє втручання глави держави  допоможе вирішити питання на користь книгарні і на користь громади Києва.

"Якщо ж нас не почують, ми готові вийти на Банкову і розпочати безстрокове голодування", — сказав А. Пушкаренко.

Нагадаємо, нещодавно колектив книгарні «Сяйво» також звернувся до Віктора Януковича з проханням повернути книгарню громаді міста Києва й захистити крамницю від рейдерських атак.

«До нашого приміщення у самому центрі Столиці України (вул. Червоноармійська, 6) увесь час простягаються загребущі руки товстосумів з „молодої команди“ мера Черновецького, а точніше: Олеся Довгого, Дениса Комарницького, В´ячеслава Супруненка, Анатолія Чуба, Олександра Супруненка та їхнього друга — Ростислава Корнієнка», – йшлося у зверненні «Сяйва».

 

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути