chrome firefox opera safari iexplorer

Пам'ятник Федоровичу й досі без підпису

06 квітня 2011 о 09:38

Голова   історико–краєзнавчого  товариства  «ЛІТОПИС»   Р. Б. Мелех оприлюднив звернення до владних структур держави та Львова з пропозицією, щоб на передодні Євро-2012 було встановлено ідентифікуючий підпис на пам’ятнику Івану Федоровичу у Львові, який уже 33 роки не має жодної таблички із зазначенням імені та прізвища.

«Найбільш відвідуваним туристами пам’ятником у Львові є пам'ятник Івану Федоровичу, який було відкрито у 1977 році. З невідомих причин цей знаковий пам'ятник досі немає підпису й уже 33 роки є безіменний. Сьогодні численні туристичні групи з усього світу не можуть ідентифікувати його, а місцева влада байдуже на це споглядає.

Звертаємось до владних структур держави, області та міста з пропозицією, щоб напередодні Євро-2012 та у час відзначення знаменного ювілею на пам'ятнику було зроблено напис Іван Федорович. У всіх судових книгах Любліна, Кракова, Львова зафіксовано прізвище тільки Іван Федорович. Всі 10 книг, які видані в Україні підписані прізвищем лише Іван Федорович. Його надмогильна плита теж має напис Іван Федорович.

Історикам документально відомо тільки про останні 20 років його життя: 3 роки в Москві та 17 років в Україні, де й був похований у Львові на цвинтарі Онуфріївського монастиря», — зазначено у відкритому листі Р. Мелеха.

«Цього року Івану Федоровичу – нашому видатному краянину та вітчизняному новатору-друкарю, який відродив у Львові книгодрукування, минає 500 років із часу його народження. З цієї нагоди звертаємось до керівництва держави та просимо відзначити цей знаменний ювілей на загальнодержавному рівні Указом Президента України.

Доречно буде в цей рік також відзначити і його рукотворні книжкові пам'ятки, яким виповнюється 430-років: Острозька Біблія та «Хронології» Андрія Римші. «Хронології» вчені-філологи вважають першим друкованим твором українською літературною мовою», — вказує у листі голова товариства.

16 жовтня

Інші дати
Народився Петро Григоренко
(1907, с.Борисівка, Запорізька область - 1987) – радянський генерал-майор, правозахисник. Виступав на захист кримських татар та інших депортованих народів. У 1964 за легальну правозахисну діяльність розжалуваний у рядові і позбавлений всіх державних відзнак, перебував у радянських тюрмах, таборах.
Розгорнути
Народився Олександр Митрак
(1837, с.Плоске, Закарпатська область – 1915) – український (русинський) письменник, фольклорист і етнограф. Поезії, етнографічні нариси присвячені життю, побуту та звичаям закарпатських горян («Домашній быт угро-русского крестьянина», «Сенокосы в угро-руссов», «Народная свадьба угорских русинов»). Видав «Русско-мадьярскій словарь» та «Мадьярско-русскій словарь».
Розгорнути

Новини Дивитися всі