chrome firefox opera safari iexplorer

Визначені переможці Міжнародного українського літературного конкурсу «Козацька балачка»

11 квітня 2011 о 10:47

Козацька Спадкова Духовна Республіка на «Мамаєвій Слободі» оголосила переможців Першого Міжнародного українського літературного конкурсу «Козацька балачка». Нагородження відбулося на Благовіщення, 7 квітня 2011 року.

Нагадаємо, козацька «шабельна атака» щодо оборони гідності рідної української мови, цебто козацької балачки, була розпочата ще 9 листопада 2010 року, в День української писемності та мови.

Споконвіку так велось у наших прадідів на Запорозькій Січі, що хто із новоприбулих воїнів чи шляхти не балакає по-козацьки, себто не розмовляє українською, того, поки не вивчить балачки, до Коша не записували, і він не вважався козаком … Бо ж у січовиків була небезпідставна підозра, що, не бажаючи розмовляти лицарською мовою, себто козацькою балачкою, претендент зневажає товариство… Адже кодекс честі «чубатих слов’ян» – Запорозьких козаків – ґрунтувався на повазі один до одного. Головною із підвалин лицарської честі українських козаків, крім православної віри та ясної зброї, була горда козацька балачка. Отаке!

«Козацьким хлібом», або ж «здобиччю», цієї «шабельної атаки» є 263 твори, надіслані від 114 авторів, більшість з яких мешкають в спадкових землях давніх українських козацьких родів на сході та півдні України (Харківська, Луганська, Донецька, Одеська, Херсонська, Миколаївська області та АР Крим), а також з козацьких теренів Кубані Російської Федерації. Надійшов також твір із США.

У книгарні українського слова «Шабля «Козака Мамая» («Мамаєва Слобода», вул. М.Донця, 2) о 12-00 на Благовіщеня, Голова оргкомітету Першого Міжнародного українського літературного конкурсу «Козацька балачка» Іван Ільченко, в присутності численних гостей, оголосив переможців та вручив премії й відзнаки.

Перше місце посів пан Коломієць Сергій Аркадійович із Полтави за історичну драму-містерію  «Переволочна».

Друге місце виборола пані Солончук Людмила Леонідівна із земель, де «закопано пуп» всього козацтва, а саме з батьківщини Тараса Григоровича Шевченка – Черкаської області, з міста Звенигородка, за низку поетичних творів «Поки летить стріла» та «Чекання вишневого Бога».

Третє місце отримав пан Тютюнник Микола Григорович – шахтар із міста Луганська, котре розкинулось на споконвічних землях вольностей Війська Запорозького Низового, за поетичний твір «Бунтарська галера».

Пан Володимир Гонський був відзначений за кращий твір, що пробуджує національну гідність та свідомість.

Особливою відзнакою був нагороджений пан Михайло Тимченко з Кубані (Російська Федерація) за підтримку козацького духу на українських землях, що входять до складу інших Держав.

Такою ж відзнакою була нагороджена пані Роксолана Васкул-Лещук із США за підтримку козацького духу серед української діаспори.

Пан Радій Радутний був нагороджений відзнакою за найкращий науково-фантастичний твір.

Панянка Вікторія Клюшина була нагороджена відзнакою за щирість козацького духу та оптимізм твору.

Оргкомітет Першого Міжнародного українського літературного конкурсу «Козацька балачка» повідомляє, що за результатами проведеного конкурсу буде видана книга з кращими вибраними творами 20 авторів.

Про проведення Другого Міжнародного українського літературного конкурсу «Козацька балачка» буде урочисто оголошено 4 червня 2011 року в День народження Олександра Ільченка, автора химерного роману «Козацькому роду нема переводу, або ж Мамай і Чужа Молодиця». Мова цього роману, написаного з народних вуст, і є еталоном «Козацької Балачки» — живої розмовної мови наших прадідів — Запорозьких козаків. Розмовна мова козаків — «козацька балачка», пізніше, в XIX ст. зусиллями інших титанів, таких як І.Котляревський, Т.Шевченко, Л.Українка, І.Франко та багатьох інших набула статусу української літературної мови, а віднедавна ще й стала Державною мовою, молодої Незалежної Держави, але давньої країни на ймення Україна. Ми хочемо, аби всі знали, що наша солов`їна мова є, насправді, мовою гордих степових орлів!

Керуючись звичаєвим дідівським правом, ми – нащадки лицарів Війська Запорозького Низового з селища «Козака Мамая», що в Києві, – офіційно оголошуємо всіх учасників Першого Міжнародного українського літературного конкурсу «Козацька балачка» Почесними громадянами Козацької Спадкової Духовної Республіки на «Мамаєвій Слободі» із внесенням їх прізвищ до «Книги Почесних громадян Спадкової Духовної Республіки Козаків». Громадянство буде також посвідчене офіційним атестатом, який можна буде отримати особисто, або ж, за бажанням «Почесного громадянина», його буде надіслано поштою на адресу кожного з учасників Першого Міжнародного українського літературного конкурсу «Козацька балачка».

Світлини з нагородження можна переглянути тут.

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути