chrome firefox opera safari iexplorer

До Івано-Франківська з’їхались ковалі з усього світу

06 травня 2011 о 17:48

6 травня в Івано-Франківську на площі митрополита Шептицького розпочався ІX традиційний щорічний Міжнародний фестиваль ковальського мистецтва. На нього приїхали кращі ковалі з 20 країн світу, повідомляє Gazeta.ua.

Цього року глядачі традиційно знову матимуть нагоду споглядати демонстрацію ковальської праці, відвідувати майстер-класи та купувати авторські витвори на ярмарку кованих речей.

Крім цього, у рамках заходу пройде ювілейна, десята художня виставка «Орнаментальне ковальство», яка розгорне свою роботу у Художньому музеї.

А цього разу ковалі приступили до реалізації нового мистецького проекту. Це буде ювілейна арка до 350-річчя Івано-Франківська. Вона буде виконана у формі дуги, 6 на 3 метри. Її оздоблять символічними декоративними вузликами – ковальськими з'єднаннями від кожного учасника, міста, країни.

З кожним роком «Свято ковалів» набирає обертів та стає дедалі популярнішим. У ньому візьмуть участь ковалі більше, ніж з 20 країн. Свою майстерність покажуть митці з Австрії, Бельгії, Болгарії, Нідерландів, Ізраїлю, Латвії, Литви, Норвегії, Польщі, Росії, США, Фінляндії, Франції, Швеції та України.

У Івано-Франківську вже встановлено 4 металевих вироби, споруджені спільно ковалями з інших держав — учасниками фестивалю «Свято ковалів». Це — «Дерево щастя» і «Букет» на вулиці Незалежності, «Сонце» на площі Шептицького та «Рамка ковальських традицій» позаду Медакадемії.

Цьогоріч громаді міста буде представлено подарунок фестивалю – ковану композицію «Круговерть ковальських міст». Її буде встановлено у сквері на вулиці Низовій.

Фестиваль триватиме до 8 травня.

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути