chrome firefox opera safari iexplorer

Екскурсія на вертольотодром «Канів»

19 травня 2011 о 11:57

Скоро Канів матиме два цікавих туристичних об’єкти. До Шевченківських круч додається шикарний гелікоптерний майданчик. «Lb.ua» здійснив екскурсію на це найбезглуздіше дороге бюджетне будівництво країни. На яке уряд, як відомо, спрямував 87 млн. (!) бюджетних коштів.

Коли авто швидше за вертоліт

І хоча — за планом — будівництво вже має завершуватися, урядовці досі не аргументували необхідність зведення об’єкту.

Пояснення, що з’явилося на сайті Кабміну (мовляв, для потреб Євро-2012), не витримує жодної критики. Цитую: «Передбачається, що гості Чемпіонату, які виявлять бажання відвідати Шевченківські місця, отримають можливість побувати на цих славетних Черкаських землях, вклонитися могилі Кобзаря, при чому зі значною економією часу на дорозі».

Повна нісенітниця. Навіть не розмірковуватимемо над тим, у якого туриста знайдуться чималі кошти для мандрівки вертольотом. Акцентуємо, натомість, на тезі про «економію часу». Яка може бути економія, якщо правила користування аеропортом Бориспіль, звідки вилітатимуть вертольоти, передбачають завчасну реєстрацію на рейс? Неважливо, що до Канева шлях недовгий — пасажир все одно втратить пару годин часу на те, щоб дістатися Борисполя, на реєстрацію, зліт, посадку.

До цього треба додати, що село Пекарі, де будується вертольотодром, знаходяться за кілька кілометрів від могили Шевченка, отже знадобиться пересадка ще на один вид транспорту. Все це може розтягнутися на цілих три-чотири години. Тож, гіпотетичним туристам раціональніше скористатися автобусом чи таксі. Відстань від Києва до Канева — 130 км., від Борисполя до Канева — лише 110 км.

Цим шляхом рушив до гелікоптерного майданчика і ваш автор.

На вертолітні майданчики гроші є, на автошляхи — немає

Рушивши, виявив: теорія про можливість оперативно дістатися Канева автошляхом суперечить практиці, адже швидкість пересування по шосе вельми невелика.

Шлях до Канева переважно проходить по трасі Н08, дорозі національного значення, що йде на Черкаси, Дніпропетровськ, Запоріжжя. Не зважаючи на це, на проміжку Бориспіль-Переяслав-Хмельницький, дорога вузька та перевантажена потоком автомобілів.

До речі, саме на цій трасі загинув Вячеслав Чорновіл. Його автомобіль врізався у фуру, яка не могла розвернутися на обмеженому полотні дороги.

Тут загинув Вячеслав Чорновол

Окрім того, дорога до Переяслава петляє і має багато ділянок з обмеженою видимістю, де заборонений обгін. Це дуже зручно для працівників ДАЇ, які радо чатують на порушників осьової у кущах. Дуже кепсько — для автолюбителів, які збираються у довжелезні колони, за якимось «тихоходом».

Автомобілі на трасі до Переяслава йдуть суцільним потоком

Так, автор 15 хвилин тягнувся за вантажівкою, що йшла 50 км на годину. Обігнати її було неможливо — то суцільна смуга, то зустрічний рух.

Нарешті, втративши терпець, вдалося вирватися з «полону» — перед самим носом чергової автоколони. Часто йшли на ризик і зустрічні автомобілі, отож автору доводилося не раз пригальмовувати, щоб ті встигали завершити маневр. Особливо вразив один фольцваген-пасат, який одним махом обігнав шість автомобілів перед самісінькою зустрічною автоколоною. Ледь вписався. Не дорога, а концентрований адреналін!

Дорога не розвантажується навіть після 8 години вечора

Щоправда, в якийсь момент пощастило – на півшляху до Переяслава-Хмельницького дорога раптом спустіла, майже пропав зустрічний рух. Чому?

Стало зрозуміло, коли раптово з-за рогу в лоб автору виринув патрульний автомобіль з мигавками, а за ним — в усю ширину полотна — кортеж з двох десятків автомобілів.

Все відбулося настільки неочікувано, що — на повній швидкості – я ледь встигла зманеврувати на узбіччя, посипане гранітом. Каміння забарабанило по дну. Як бризки, граніт розлітався з-під коліс сріблястого автомобіля, що йшов попереду і який так само був змушений рятуватися на узбіччі. Пару каменів чирконуло корпус журналістського «Шевролє». Очевидно, каміння спричинило якусь неприємність і сріблястому «хечбеку». Після того, як пройшов кортеж, він спочатку рушив, а потім знову зупинився на узбіччя.

Хто ж це проїхав з вітерцем, зупинивши весь рух по напруженій трасі? Чомусь автор не здивувався, дізнавшись: це повертався з відвідання шпиталю для ветеранів війни під Переяславом сам Президент Віктор Янукович.

«Кортеж номер один» — традиційно – особливо нахабно «поводить себе» на дорозі, загрожуючи життю, здоров’ю та цілісності майна інших учасників руху.

Кортеж Януковича

Отже, що маємо у підсумку – дістатися до Канева швидко не вдалося. Для подолання 110 км пішло майже дві години. Всі труднощі цього шляху автор описав недаремно – аби продемонструвати: наскільки знущальним є виділення 87 млн. грн. на повітряний шлях для обраних, коли так погано функціонує наземний.

За ці самі гроші, при раціональному їх використанні, можна було б розширити дорогу Н08 хоча б до Переяслава-Хмельницького. Наприклад, додати асфальтоване узбіччя, до якого могли б притискатися тихоходні фури, пропускаючи інших.

Хтось може зауважити: для будівництва дороги — замало. А це зважаючи, як рахувати. Якщо європейськими міркам, де прокладання «з нуля» одного км нової дороги коштує 1 млн. доларів, на асфальтоване узбіччя якраз би і вистачило.

Але ж ні, на дорогу коштів не знайшлося, а для гелікоптерного майданчика уряд відшукав за раз. Хоча всім зрозуміло, що він потрібний лише двом-трьом людям в цій країні і добре, якщо за всю історію його існування, на ньому приземлиться хоча б тисячу пасажирів.

Дорогою ж, за цей же час, скористуються сотні мільйонів людей, які їхатимуть і мучитимуться, бо патрульні автомобілі не розчищають їм шлях.

До речі, коли Україна виграла Євро-2012, високопосадовці обіцяли українцям побудувати дороги, а не вертолітні майданчики. Суцільне знущання, інакше не скажеш.

Отже, поки автор дістався Канева, «незлих тихих слів» в лексиконі лишилося не багато. Однак, навіть на фоні негативних вражень цієї поїздки, будівельні майданчики Канева не залишили автора байдужим.

«У нас вокзал був, автобусів не було»

Канів — невелике містечко, доволі пошарпане життям. Нажаль, не багато коштів — з виділених Каневу під Євро-2012 — підуть на благоустрій міста. Лише 18 млн. грн. направлено на дороги-фасади.

На цьому тлі незрозумілим є виділення 43 млн. на зведення Туристичного центру «Авто-ріка». Це — будівництво автобусного в поєднанні з річковим вокзалом.

«Навіщо було будувати новий автовокзал? Автовокзал у нас і так був, у нас автобусів не було», — обурювалася будівництвом канівчанка, що торгувала городиною поблизу об’єкту.

Жіночка розповіла: автобусне сполучення Канева з іншими містами України мінімальне, адже їх містечко невелике і лежить в стороні від транзитних шляхів. А туристичні автобуси в Каневі ніколи не зупинялися. «Що їм тут робити в Каневі, вони їдуть прямо на Тарасову гору, там великі стоянки», — розповіла жіночка.

Її сусідка по торгівлі додає: така сама ситуація з річковим вокзалом. «Причал є, кораблів немає», — сміється жінка.

Мої співрозмовниці жалкують, що вже давно перестали ходити «Ракети» з Києва. Знають: «Ракети» давно здані на металобрухт. А причали і так ще б сто років простояли. До того ж, за їх словами, один гарненький річковий вокзал Канів вже має – біля Тарасової Гори.

Скоро цей вокзал побачив на власні очі і автор. Справді, дуже гарненький. Перед ним — камінь, що повідомляє: «Відновлений за кошти «Нашої Ряби». Одна біда — жоден кораблик не коливається на хвилях біля причалу. То навіщо будувати ще один?

Річковий вокзал від «Нашої Ряби»

«Краще гроші вокзалів школам би віддали. Ось, в школі номер 6 зимою опалення відключалося, діти мерзли», — обурюються жіночки, не розуміючи логіку урядовців.

«Сідалище» для Путіна-Мєдвєдєва

Нарешті, автор доїхав до Пекарів. Свого часу, в цьому селі на березі Дніпра мріяв оселитися – в білій хатинці — Тарас Шевченко. Садок-райочок посадить, щоб хрущі над вишнями гули.

Тепер тут гудітимуть вертольоти.

Будівництво майданчику розкинулось зразу за селом, серед дачного кооперативу. Це — справжній приклад гігантоманії: величезне поле засипане піском, на ньому невтомно працюють будівельні машини.

На майданчику вже стоїть один вертоліт. Він має дніпропетровську прописку, як і фірма «Завод мастер-профі Україна», яка споруджує вертольотодром. Очевидно, належить керівництву.

На будці будівельників — карта об’єкту, розглянувши яку стає зрозуміло: що таке «гелікоптерний майданчик пропускною спроможністю 50 людей за годину». Це — великий пасажирський термінал, майданчик зльоту посадки, та 10 кишень, для стоянки вертольотів. Отже, не дарма об’єкт стільки коштує — розрахований для прийому цілої зграї сталевих пташок.

Тільки от де взяти стільки туристів, щоб окупити таке будівництво? І які екскурсії, окрім могили Шевченка, може запропонувати Канів?

Їду з’ясовувати це питання в сільській раді – може, керівництву села хоч щось пояснили. Таки так, столичні чиновники з працівниками сільради були щирішими, аніж з журналістами, пояснили: це не стільки для простих туристів, а для вертольотів президентів та прем’єр-міністрів близького зарубіжжя.

«Нам розповіли, що це будують для саміту СНД, який Президент вирішив провести в Каневі, приурочивши до 150-х роковин перепоховання Шевченка», — розповіла працівниця пошарпаної сільської ради, де новим був лише маленький портретик з усміхненим Януковичем.

«Але ж вони не встигають побудувати?» — зауважив автор. «Що я можу сказати. Це все, що нам відомо», — відповіла жіночка.

В туристичних Пекарях оглянути можна хіба що церкву-склад, з написом «Не курить»

Хоча, в її словах логіка є. Спочатку закінчення вертольотодрому планували на кінець травня. Але тепер фігурує інша дата – кінець третього кварталу.

Версія щодо того, що вертолітній майданчик будується, аби в Каневі проводити зустрічі на найвищому рівні, виглядає найбільш логічно. Тільки так можна пояснити гігантський розмір майданчика.

Адже навіть, якщо це — лише зустріч Януковича з Путіним або Мєдвєдєвим, майданчик повинен вміщувати чимало вертольотів. Російські керманичі, подорожуючи Україною, обов’язково беруть з собою не менше, як три власних вертольоти, плюс Янукович і його команда прилетить трьома-пятьма…

Логічно, але абсолютно не відповідає потребами мільйонів українців, яким лишаються розбиті вузькі дороги.

На яких їх ще й притискають кортежами до узбіччя, адже – на жаль для Президента — в бюджеті таки замало коштів, аби побудувати вертольотодроми в усіх місцях, які планує відвідати Янукович.

До вертольотодрому побудують ще й лижну трасу

Розмовляючи з канівчанами, автору доводилося чути й інші версії відносно будівництва вертольотодрому. Особливо багато — у дачників кооперативу «Дніпро», сусідів будівництва. Раніше кооператив знаходився серед лона природи: з одного боку – ріка, з іншого – долини, кручі. Багато хто тут має бджіл, вулики стояли льотками до лугу. Тепер бджоли змушені «конкурувати за повітряний простір» з вертольотами. Не дивно, що дачники коментують це будівництво вкрай агресивно.

«Ми тут таких казок наслухались! Наприклад, що до вертолітного майданчика побудують лижну трасу для Зимової олімпіади. Які дурниці! Гори ж замалі!» — розповідає один дачник.

«Я вам ось, що скажу по-секрету, — продовжує дядько, — мабуть хтось з ваших високих київських панів пригледів собі якийсь маєток, ось і будується аеродром, щоб вони змогли сюди літати. При Кучмі наші місця були дуже популярні. Далі по цій дорозі були одні такі угіддя — охорона з автоматами стояла, людям не давали проїхати. Може, й нині щось таке буде, ви поцікавтесь».

Журналіст так і зробив — поцікавився. Щоправда, безрезультатно. Хоча, це не означає, що ця частина України своїми рекреаційними ресурсами зовсім не цікава високопосадовцям.

Наприклад, недалеко через Дніпро, в лісі поблизу Переяслава-Хмельницького функціонує дитячий рекреаційний заклад «Славутич фемелі», близький, як подейкують, до бізнесу Януковича.

Дитячий табір Януковича «Славутич-Фемелі»

Він відкритий для всіх бажаючих, хто заплатить за путівку 3 360 грн. Хороший комплекс; з тих, про які можна сказати — і для себе, і для людей.

Чому б так само — і для себе, і для людей — не зробити дорогу на Канів? Тому, що високопосадовцям це ні до чого? Тому, що їм достатньо і двох-трьох смуг, спустілих — зусиллями ДАЇ — дороги, для комфортного і швидкого проїзду!? Хотілося б помилятися, але…

Тетяна Чорновіл, спеціальний кореспондент Lb.ua
Фото автора

22 грудня

Інші дати
Народився Данило Самойлович
(1744, с.Янівка, Чернігівська область - 1805) – український медик, засновник епідеміології в Російській імперії, фундатор першого в Україні наукового медичного товариства. Першим довів можливість протичумного щеплення.
Розгорнути
Народилася Марко Вовчок (Марія Вілінська)
(1833, Росія – 1907) – українська письменниця. Автор повістей «Інститутка», «Кармелюк», «Невільничка», «Сава Чалий».
«Вже нігде нема такого широкого степу, веселого краю, як у нас. Таки нема, нема, нема та й нема! Де такі тихії села? де такії поважнії, ставнії люде? Де дівчата з такими бровами? Згадати любо, побачити мило, тільки що жити там трудно» (Марко Вовчок)
Розгорнути
День енергетика
Свято встановлено в Україні «…на підтримку ініціативи працівників енергетики та електротехнічної промисловості України…» згідно Указу Президента України «Про День енергетика» від 12 листопада 1993 р. № 522/93.
Розгорнути
День працівників дипломатичної служби
Свято встановлено в Україні «…ураховуючи важливу роль працівників дипломатичної служби України у підтриманні мирного і взаємовигідного співробітництва України з членами міжнародного співтовариства, забезпеченні при цьому національних інтересів і безпеки України, а також захисті прав та інтересів громадян і юридичних осіб України за кордоном…» згідно Указу Президента України «Про День працівників дипломатичної служби» від 21 листопада 2005 р. № 1639/2005.
Розгорнути