chrome firefox opera safari iexplorer

У Києві на свята підрили ще один пам'ятник

10 травня 2011 о 08:51

Біля частини музею «Київська фортеця» почали будувати зону гостинності до Євро-2012.

Будівництво йде біля підніжжя військового укріплення «Косий капонір», побудованого в XIX столітті як частина Печерської фортеці.

Роботи почали перед травневими святами. "Забудовники розкопали військовий вал і почали вбивати палі без узгодження з музеєм", — стверджує глава комісії з культури Київради Олександр Бригинець.

Директор музею "Київська фортеця В'ячеслав Кулинич вважає: «Капонір — військова споруда з цегли і каменю, укопана в землю, з товстими стінами, з амбразурами і бійницями. Але стоїть він на валу, без нього ніякого капоніра бути не може! Музей нікому не давав дозволу на знесення!».

У НСК «Олімпійський» заперечують: пам'ятник вони не руйнують.

«Ми від „Капоніра“ відступили 10 метрів і пам'ятник не чіпаємо. Навпаки, ми там обладнаємо спеціальну стежку, по якій туристи зможуть пройти уздовж капоніра і помилуватися ним. Ніяких „військових валів“ там немає, ми проводили нараду з цього приводу з фахівцями, де були й архітектори», — заявив начальник управління перспективного будівництва НСК Дмитро Ковальчук.

«Усі дозволи, включаючи „Укрдержекспертизу“, дозвіл на знесення зелених насаджень, на початок будівництва в нас є», — зауважив він.

У цьому ж упевнений і заступник глави КМДА по Євро—2012 Анатолій Голубченко.

«Ніякої історичної цінності цей вал не становить. Ми розбиралися в цій ситуації. На цьому місці вже кілька разів щось будували», — сказав Голубченко.

"Тут був льодовий стадіон і корти, але вони знаходилися далі. Самі вали ніхто не чіпав! Обійти вал можна було: побудувати трохи далі або вписати «зону гостинності» у ландшафт, побудувати на валу, але не зривати землю", — вважає директор «УкрНДІпроектрестраврація» Олександр Молож.

Це не перший скандал навколо музею «Київська фортеця». Наприкінці грудня 2006 року, під новий рік, на території музею знесли історичний Київський телеграф — як говорили історики, це був перший військовий телеграф Києва. Тоді влада і будівельники стверджували, що знесли лише старі сарайчики і військові склади.

На свята знищили садибу Казанського.

 

2 жовтня

Інші дати
2 жовтня відзначають:
  • Міжнародний день соціального педагога.
  • Міжнародний день ненасильства.
Розгорнути
Богдан Стельмах 
1943 – український поет. Його вірші «Перший сніг», «Пшеничне перевесло», «Колиска вітру», «Запроси мене у сни», «Тільки раз цвіте любов» з музикою Івасюка й Білозіра стали загальнонаціональними шлягерами у виконанні гуртів Ватра, Океан Ельзи та Плач Єремії, виконавців Руслани й Олександра Пономарьова, Софії Ротару і Василя Зінкевича.
Розгорнути
Михайло Жук
1883 – український живописець, майстер станкової грамоти та кераміки. Автор робіт «Дівчина в кріслі», «Гуцул», «Портрет батька», хрестоматійних портретів М. Вороного, Г Нарбута, О. Мурашка.
Розгорнути
Михайло Іванов
1871 – український учений-тваринник, педагог, засновник експериментальних зоотехнічних станцій у заповіднику Асканія-Нова.
Розгорнути
Народився Йосип Бокшай
(1891, с. Кобилецька Поляна Закарпатської області. - 1975) - український живописець, майстер пейзажу. Спільно з А. Ерделі вперше на Закарпатті організував художню школу. Автор картин "Озеро в горах", "Синевир", "Полонина Рівна", "Зустріч на полонині"
Розгорнути
Народився Денис Січинський
(1865 - 1909) – композитор і хоровий диригент, перший професор музики у Галичині, музично-громадський діяч, педагог.
Розгорнути
Народився Іван Багряний
(1907 – 1963), український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч. Автор романів «Сад Гетсиманський», «Тигролови», поеми «Гуляй-Поле». Лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка (посмертно).
«Перейшов усі світи я — Є прекрасних мов багато, Але п е р ш о ю, як Мати, Серед мов одна лиш ти є. Ти велична і проста. Ти стара і вічно нова. Ти могутня, р і д н а м о в о ! Мово — пісня колискова. Мова — м а т е р і у с т а.» («Рідна Мова», 1937)
Розгорнути

Новини Дивитися всі