chrome firefox opera safari iexplorer

У Росії влада оригінально вчить школярів мати іншу думку

23 травня 2011 о 11:02

Нещодавно натрапила на вельми цікавий сайт, який розробила Адміністрація Президента Росії (!) для «громадян шкільного віку» — http://kids.kremlin.ru 

Сайт розроблений в анімаційному стилі з трьома героями-провідниками по сайту: це Добриня Нікітін, Ілюша Муромцев та Альонушка Попович. Там можна ознайомитись з історією влади, Кремля, давньоруських міст, пограти у розвиваючі та пізнавальні іграшки он-лайн тощо. Але найцікавіше те, що перший розділ, на який потрапляєш будь-яким провідником-героєм, є «Что такое оппозиция и зачем она нужна».

В цьому розділі у доступній для дітей формі розповідається, що «опозиція» — це старовинне слово, що походить з латині і означає «протиставлення». А опозиція – це меншість, яка не згодна з думкою більшості.

Далі йде пояснення, що думка меншості насправді – це дуже корисна і потрібна річ, яке завершується словами «В истории человечества не раз случалось так, что правильным, в конечном итоге, оказывалось именно мнение меньшинства»… Демократично, чи не так? Принаймні, в теорії...

Читаємо далі…

Про «політичну опозицію»

«На первый взгляд, может показаться, что несогласные государственной власти совершенно ни к чему. Только путаются под ногами и мешают работать. Неужели власть не может велеть им всем помолчать?

На самом деле в здоровом демократическом государстве те, кто не согласен с государственной политикой, не только не мешают государственной власти работать, а, наоборот — помогают. Потому что в демократическом государстве государственная власть устроена так, что даже её противники приносят государству пользу».

«Яка користь від тих, хто не погоджується?»

«Несогласные с политикой государства только и ждут возможности найти у государственной власти какую-нибудь ошибку. Вот и хорошо. Пусть ищут. Именно это заставляет государственную власть постоянно чувствовать ответственность перед гражданами. А когда власть чувствует свою ответственность, государственные чиновники принимают гораздо меньше неправильных решений и гораздо реже совершают ошибки нарочно».

«А якщо противно слухати?»

«Оппозиция, когда она имеет возможность громко критиковать власть, оберегает государственную власть от ошибок и злоупотреблений. А если оппозиция сама начнёт злоупотреблять своими возможностями? Если начнёт оскорблять тех, с кем не согласна? Будет наговаривать на власть, клеветать или заявлять такое, что даже слушать противно? Неужели по радио, телевидению, в газетах можно говорить всё, что вздумается? Высказывать любые мнения? И никто, даже президент, этого не может запретить?»

Відповіді на ці питання шукайте у наступних розділах «Що буває за наклеп та образи», «Які точки зору забороняються» та ін...

Подивіться цей сайт. На мій погляд, зроблено дуже оригінально і цікаво. Але найголовніше – якось зовсім по-європейськи, по-сучасному і по-доброму.

Навіть якщо порівнювати з вищенаведеним офіційний сайт нашого президента — подібним там і не пахне. Про сайт Міносвіти, який серед цільової аудиторії має бути розрахований і на школярів в тому числі – говорити взагалі соромно. А про чергове ноу-хау Табачника з сайтом osvita.com для створення «Єдиного освітнього інформаційного вікна» взагалі краще у даному випадку промовчати…

Руслана Левицька

«Рідна країна»

28 січня

Інші дати
Семен Брауде
(28 січня 1911, Полтава — 30 червня 2003, Харків) — український радіофізик і радіоастроном. Академік АН УРСР (з 1958), доктор технічних наук, професор. Засновник радіоокеанографії та декаметрової радіоастрономії.
Розгорнути
Народився Володимир Високович
(1854, м. Гайсин Вінницька область - 1912), паталогоанатом, бактеріолог та епідеміолог. Вважається основоположником харківської школи бактеріологів.
Розгорнути
Народився Василь Масютин
(1884, м. Рига, Латвія - 1955) - український художник, скульптор, майстер гравюри, представник символізму. Автор гравюр "В Буковині", "Маніфестація" та ін. Оформлення літературних творів Гоголя, Блока тощо. Пам"ятник Глінці у Берліні.
Розгорнути
Народився Юлій Мейтус
(1903, м. Єлисаветград, нині м. Кіровоград, - 1997) - український композитор єврейського походження. Автор 17 опер ("Гайдамаки", "Украдене щастя", "Ярослав Мудрий" та ін.), близько 300 романсів на слова Лесі Українки, Івана Франка, Тараса Шевченка, Андрія Малишка, Павла Тичини та ін.
Розгорнути