chrome firefox opera safari iexplorer

У Тернополі відкрили незвичний пам'ятник Ігорю Пелиху

09 травня 2011 о 14:00

У центрі Тернополя відкрили пам'ятник на згадку про відомого тернопільського телеведучого Ігоря Пелиха. Це не кам’яна брила, а телевізор. Тицьнувши на екран, кожен може побачити відеозаписи за участі Ігоря Пелиха.

Екран схожий до пристроїв, які виконують операції з поповнення рахунків, обрамлений кованою оздобою і стилізований під телевізор. На ньому запис: «У цьому будинку у 1996- 1997 р. на станції «Радіо Тернопіль» працював, жив, їв, спав, курив, дотепно гомонів, весело гудів і вар’ював Ігор Пелих...».

«Він — позитивна людина. І дуже любив Тернопіль, — розповідає соратник та друг загиблого журналіста Юрко Зелений. — На Тернопіллі зараз розвивається туризм і він міг докластися до цього. Ще кілька років тому Ігор Пелих вкладав чимало грошей, щоб в Донецьку і Луганську знали про Тернопіль».

Для більшості людей Пелих був веселуном з телевізора, зазначив Юрко Зелений. Тому пам’ятка — у дусі Пелиха. Саме тому вона є не мовчазною брилою, а оригінальною хайтеківською фантазією.

Ідея такої пам’ятки зародилася два роки тому у його друга дитинства та творчого однодумця Івана Яснія, який був головним режисером програм «Галопом по Європах» та всіх інших телепередач за участю Ігоря Пелиха.

Нестандартну ідею підтримали друзі та родина Пелиха, які й зібрали кошти на реалізацію задуму. Втілили ідею двоє ковалів із Тернопільського району.

Діти телеведучого — Соломійка та Івасик відкрили пам'ятник.

«Я пригадую, як він мене будив. Завжди усміхнений», — каже донька Соломійка.

Ігоря Пелиха називали людиною-феєрверком, музикантом, хорошим батьком, другом, вар'ятом та веселуном. На відкритті йому пам'ятки були музиканти, журналісти та друзі з Києва.

4 вересня

Інші дати
День пам’яті Довбуша Олекси Васильовича
(1700 – 1745) – легендарний ватажок карпатських опришків, про якого складено багато легенд та пісень. Опришки - учасники народно-визвольної боротьби в Галичині, на Закарпатті, Буковині проти феодально-кріпосницького гніту польської шляхти, молдавських феодалів, угорських та австрійських поміщиків у 16 – першій половині 19 століття.
«Хто був недавно князем і владикою тих гір, орлом того воздуха, оленем тих борів, паном тих панів аж ген по Дністрові води? Довбуш! Перед ким дрожали смілі і сильні, корилися горді? Перед Довбушем» (Іван Франко) «Ой по-під гай зелененький Ходить Довбуш молоденький На ніженьку налягає, Топірцем ся підпирає. Ой, ви, хлопці, свистом-свистом, Засипає стежки листом. Ой, ви, хлопці, бігом-бігом, Замітає стежки снігом.» («Пісня про Довбуша», українська народна пісня).
Розгорнути

Новини Дивитися всі