chrome firefox opera safari iexplorer

Чи вистачає українським студентам на прожиття?

30 червня 2011 о 15:40

Більшість українських студентів живуть у батьківському будинку, і не зазнають особливих матеріальних труднощів.

Про це свідчать результати річної програми міжнародних соціологічних досліджень Інституту Горшеніна «Студенти – образ майбутнього».

Зокрема, оцінюючи своє матеріальне становище, молоді люди у Росії, Україні і Казахстані відповіли, що не зазнають матеріальних труднощів, за винятком особливо великих покупок, таких як житло, автомобіль (Росія – 42,9%, Україна – 38,4%, Казахстан – 30,0%). Серед польських студентів така відповідь зайняла другу позицію (27,8%), а на першому місці варіант відповіді «в цілому, на життя вистачає, але не на цінні речі – меблі, холодильник» (31,2%).

У Росії і Україні цей варіант відповіді знаходиться на другому місці: Україна – 32,9%, Росія – 27,2%, а в Казахстані – на третьому (18,2%). Другу ж позицію серед казахських студентів зайняв варіант відповіді “не зазнаю жодних матеріальних труднощів” (25,4%).

Вистачає на харчування, але придбання одягу і взуття вже викликає труднощі у 22,4% поляків, 14,0% українців, 13,4% росіян і 11,4% казахів.

Проживають спільно з батьками в їх квартирі або будинку половина студентів Росії (50,3%), 40,7% студентів України, 39,0% польських студентів і лише кожен четвертий молодий казах (25,7%). При цьому, більш як третина студентів України (36,1%) і Казахстану (36,8%) проживають у гуртожитках, тоді як у Росії і Польщі в гуртожитку проживає лише кожен десятий студент (11,1%). Також більш як третина студентів Польщі (36,6%) винаймають квартиру або кімнату. У решті країн дослідження орендує житло набагато менша кількість респондентів: Росія – 21,9%, Казахстан – 18,2%, Україна – 10,8%. Рівна кількість опитаних росіян і казахів – 13,2% – проживають у власній квартирі або будинку. В Україні таких студентів 9,8%, у Польщі – 8,7%.

Коментуючи результати дослідження, голова ради директорів Конфедерації будівників України (КБУ) Лев ПАРЦХАЛАДЗЕ зазначив, що питання відсутності житла часто створює ризики виїзду молодих і талановитих кадрів на роботу за кордон. «Для більш широкого і свіжого прогресивного погляду на розвиток столиці України ми залучали студентів-випускників Гарварду, Массачусетського технічного інституту, Лондонської школи економіки і КІБІ», — розповів він. Результати робіт цих молодіжних груп вражали прогресивністю і інноваційністю. За словами підприємця, його конфедерацію дуже тішило, що пропозиції українських студентів у їх розробках були на рівних і навіть краще за їх зарубіжних однолітків. Водночас, засмучення викликало те, що наші кращі студенти не завжди були готові працювати в Україні. Л.ПАРЦХАЛАДЗЕ зазначив, що студенти при цьому називали дві основні причини: складність самореалізуватися професіонально і некомфортні умови життя, зокрема відсутність житла.

Також Л.ПАРЦХАЛАДЗЕ звернув увагу на те, що й сьогодні українська молодь відводить важливу роль вирішенню житлового питання. «Вирішення цієї проблеми – завдання національної безпеки країни», — підкреслив він.

Л.ПАРЦХАЛАДЗЕ розповів, що його Конфедерація будівників України сьогодні вже підготувала декілька нових законодавчих розробок, які зможуть забезпечити масове будівництво житла. «І ми сподіваємося, що буде достатня політична воля, щоб підтримати ці ініціативи. Створивши умови для швидкого будівництва житла, ми зможемо забезпечити його доступність для української молоді. Це забезпечить можливість молодим українцям повертатися назад у країну, багатьом не виїжджати, залишатися в Україні і розвивати як будівельну галузь, так і інші сектори економіки країни, які зможуть побудувати оновлену конкурентну європейську економіку в Україні», — зазначив бізнесмен.

Міжнародне соціологічне дослідження «Студенти – образ майбутнього» проводилося Інститутом Горшеніна з жовтня 2010 року по березень 2011 року. Всього за випадковою вибіркою було опитано 5 155 студентів у 22 вищих навчальних закладах чотирьох країн: України, Росії, Польщі, Казахстану.

 

19 березня

Інші дати
Народився Максим Рильський
(1895, м. Київ – 1964) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
Прислухайтесь, як океан співає — Народ говорить. І любов, і гнів У тому гомоні морськім. Немає Мудріших, ніж народ, учителів; У нього кожне слово — це перлина, Це праця, це натхнення, це людина. Не бійтесь заглядати у словник: Це пишний яр, а не сумне провалля» (Максим Рильський)
Розгорнути
Народився Марко Вороний
1904 – український поет, театрознавець, перекладач. Переклав українською мовою «Інтернаціонал», «Марсельєзу», «Варшав’янку», багато творів західноєвропейської класики. Автор книг для дітей, збірки віршів «Форвард». Син Миколи Вороного. Репресований.
Розгорнути