chrome firefox opera safari iexplorer

Як студенти планують достукатися до політиків (опитування)

23 червня 2011 о 19:21

Українські студенти називають основним способом діалогу з владою участь в дебатах з політиками, тоді як для польських і казахських студентів головне – голосування на виборах.

Про це свідчать результати річної програми міжнародних соціологічних досліджень Інституту Горшеніна «Студенти – образ майбутнього».

Зокрема, на думку польських і казахських студентів, для того, щоб їх голос було почуто політичними діячами і владою, необхідно голосувати на виборах (у Польщі так відповіли – 51,9% студентів, у Казахстані – 40,7%). Також дієвими способами для того, щоб бути почутими політиками, поляки вважають підписання петицій і звернень (42,2%) і участь у дебатах з політиками (30,7%). Студенти Казахстану також покладаються на дебати з політиками (37,1%), на демонстрації, мітинги та інші вуличні акції (36,4%). А от для українських і російських студентів участь у дебатах з політиками – основний спосіб діалогу з владою (Україна – 34,2%, Росія – 32,8%). Далі йдуть такі публічні активності: демонстрації, мітинги і вуличні акції (Україна — 31,3%, Росія – 27,1%). Голосування на виборах як спосіб взаємодії з владою для студентів України і Росії лише на третьому місці (Україна – 25,7%, Росія – 25,5%).

Для реалізації життєвих цілей, на думку молоді, насамперед необхідні особисті якості, упевненість у своїх силах і талант (Україна – 76,9%, Росія – 79,0%, Казахстан – 81,4%, Польща – 73,9%). Також потрібна матеріальна підтримка (Україна – 56,5%, Росія – 62,9%, Казахстан – 52,5%, Польща – 62,0%). Далі у російських і українських студентів йдуть надійні зв`язки і знайомства (Росія – 51,5%, Україна – 43,4%). Польські ж студенти віддали перевагу моральній підтримці (54,8%), а казахські – міцному здоров`ю (51,1%).

Міжнародне соціологічне дослідження «Студенти – образ майбутнього» проводилося Інститутом Горшеніна з жовтня 2010 року до березня 2011 року. Всього, згідно з випадковою вибіркою, були опитані 5 155 студентів 22 вищих навчальних закладів чотирьох країн: України, Росії, Польщі, Казахстану.

4 березня

Інші дати
День пам’яті князя Ярослава Мудрого
Ярослав Мудрий (бл. 983 – 1054) – великий князь Київський, видатний державний діяч і полководець Київської Русі. За князювання Ярослава мудрого значно розширилися і зміцнилися міжнародні зв"язки Київської Русі. Фактично об"єднав всі руські землі під своєю владою. Як високоосвічена людина дбав про освіту і культуру свого народу, заснував при Софійському соборі школу і бібліотеку. За його ініціативою почалася в Києві праця над перекладами грецьких та інших книг на церковно-слов"янську мову, переписувано багато книг. Київська Русь Ярослава Мудрого - велика і могутня держава Європи.
Розгорнути
Народився Михайло Вербицький
(1815, с. Явірник-Руський, Польща – 1870), український композитор, громадський діяч, автор музики до Гімну України.
Розгорнути
Народився Володимир Івасюк
(1949, м.Кіцмань Чернівецька область – 1979) - український композитор і поет. Один з основоположників української естрадної музики.
«Червону руту Не шукай вечорами, - Ти у мене єдина, Тільки ти, повір. Бо твоя врода – То є чистая вода, То є бистрая вода З синіх гір.» (Володимир Івасюк)
Розгорнути