chrome firefox opera safari iexplorer

Як студенти планують достукатися до політиків (опитування)

23 червня 2011 о 19:21

Українські студенти називають основним способом діалогу з владою участь в дебатах з політиками, тоді як для польських і казахських студентів головне – голосування на виборах.

Про це свідчать результати річної програми міжнародних соціологічних досліджень Інституту Горшеніна «Студенти – образ майбутнього».

Зокрема, на думку польських і казахських студентів, для того, щоб їх голос було почуто політичними діячами і владою, необхідно голосувати на виборах (у Польщі так відповіли – 51,9% студентів, у Казахстані – 40,7%). Також дієвими способами для того, щоб бути почутими політиками, поляки вважають підписання петицій і звернень (42,2%) і участь у дебатах з політиками (30,7%). Студенти Казахстану також покладаються на дебати з політиками (37,1%), на демонстрації, мітинги та інші вуличні акції (36,4%). А от для українських і російських студентів участь у дебатах з політиками – основний спосіб діалогу з владою (Україна – 34,2%, Росія – 32,8%). Далі йдуть такі публічні активності: демонстрації, мітинги і вуличні акції (Україна — 31,3%, Росія – 27,1%). Голосування на виборах як спосіб взаємодії з владою для студентів України і Росії лише на третьому місці (Україна – 25,7%, Росія – 25,5%).

Для реалізації життєвих цілей, на думку молоді, насамперед необхідні особисті якості, упевненість у своїх силах і талант (Україна – 76,9%, Росія – 79,0%, Казахстан – 81,4%, Польща – 73,9%). Також потрібна матеріальна підтримка (Україна – 56,5%, Росія – 62,9%, Казахстан – 52,5%, Польща – 62,0%). Далі у російських і українських студентів йдуть надійні зв`язки і знайомства (Росія – 51,5%, Україна – 43,4%). Польські ж студенти віддали перевагу моральній підтримці (54,8%), а казахські – міцному здоров`ю (51,1%).

Міжнародне соціологічне дослідження «Студенти – образ майбутнього» проводилося Інститутом Горшеніна з жовтня 2010 року до березня 2011 року. Всього, згідно з випадковою вибіркою, були опитані 5 155 студентів 22 вищих навчальних закладів чотирьох країн: України, Росії, Польщі, Казахстану.

21 лютого

Інші дати
Ігор Шамо
1925 – український композитор. Однаково успішно виступав у цілком різних видах, формах і жанрах музичної творчості. Народний артист України. Автор музики до гімну столиці – пісні «Києве мій»
Розгорнути
Володимир Малик (Сиченко)
1921 – український письменник, автор пригодницьких та історичних творів: «Посол Урус-шайтана», «Фірман султана», «Чорний вершник», «Шовковий шнурок», що склали тетралогію «Таємний посол»; «Князь Кий», «Черлені щити» та ін.
Розгорнути
Міжнародний день рідної мови
«Рідна мова дається народові Богом, а чужа – людьми, її приносять на вістрі ворожих списів». Василь Захарченко
Розгорнути
Народився Дмитро Нитченко (Чуб)
(1905, м. Зіньків Полтавської обл. - 1999) - український письменник, педагог, громадський діяч. Активний представник української діаспори в Австралії. Автор збірки оповідей "Живий Шевченко", книжок "Стежками пригод" та "Слідами Миклухи-Маклая", багатьох оповідань, віршів, нарисів про подорожі.
Розгорнути
Народився Вікентій Хвойка
(1850, с.Семин, Чехія - 1914) - український археолог чеського походження. Відкрив пам'ятки трипільської культури в селах Трипілля, Жуківці, Стайки на Київщині, зробив класифікацію пам'яток і встановив час її виникнення (4–3 тис. до н. е.).
Розгорнути
Народився Дмитро Мілютенко
(1899, м. Слов"янськ - 1966), український актор, народний артист СРСР. Ролі: Пузир ("Хазяїн" Карпенка-Карого), Хлопов ("Ревізор" Гоголя), Часник ("В степах України" Корнійчука).
Розгорнути