chrome firefox opera safari iexplorer

З чим у світі асоціюють Україну (опитування)

22 червня 2011 о 15:46

Інститут світової політики представив «тридцятку» асоціацій з Україною в країнах-сусідах — Білорусі, Грузії, Молдові, Польщі, Росії та Румунії.

Результати відповідних експертних опитувань сьогодні на прес-конференції в Києві оприлюднили директор Інституту світової політики Альона Гетьманчук та заступник директора Інституту світової політики Катерина Зарембо.

«Ключові позиції у рейтингу асоціацій посіли позитивні асоціації, крім Польщі. І це було дуже дивно побачити, тому що, як виявляється, в Польщі сьогодні Україна сприймається в інтелектуальних колах у не найбільш позитивних асоціаціях. Перше місце серед асоціацій польських експертів зайняли такі асоціації, як корупція, дефіцит демократії, олігархи. Очевидно, що дуже позначилися розчарування, які є в Польщі після Помаранчевої революції», — сказала А.Гетьманчук.

У свою чергу К.Зарембо додала, що польські експерти також асоціювали Україну зі спільною історією (зокрема, трагедія на Волині), з гостинним народом, невизначеністю у геополітичному векторі.

У білоруських експертів, за її словами, Україна асоціюється з Помаранчевою революцією, Кримом, з дружньою країною, з українською мовою та Києвом. «З тих коментарів, які ми отримали від білоруських експертів, цікаво відмітити, що для них Україна є зразком демократії, вони захоплюються досі нашою Помаранчевою революцією і такими поняттями, як свобода ЗМІ, незалежність. Також білоруські експерти зі своєрідною заздрістю відмітили, що в Україні єдина державна мова», — зазначила заступник директора Інституту світової політики.

К.Зарембо повідомила, що в Грузії Україна асоціюється з такими поняттями, як «дружня країна», «велика країна», «стратегічний партнер та союзник», «національна кухня та культура» і «Помаранчева революція».

Заступник директора Інституту зазначила, що експерти Молдови асоціюють Україну зі спільною історією, національною кухнею, великою державою, з Києвом та буфером-рятівником між Сходом і Заходом.

За її словами, найбільш неочікуваними були відповіді російських експертів. «У експертів Україна асоціюється з літом, відпочинком, канікулами, фруктами... Дуже часто також зустрічаються асоціації з родичами, друзями. Друга асоціація — Київ, наступна — не Росія. Експерти також асоціюють Україну з близькою країною», — зазначила вона.

К.Зарембо підкреслила, що результати опитування експертів з Румунії свідчать про існування інформаційного вакууму щодо України. «Деякі експерти надавали лише одну асоціацію. Інші — дві», — повідомила заступник директора Інституту світової політики.

За її словами, в Румунії на перше місце вийшла асоціація з українською історією. «Конкретно — з українськими козаками, Запорізькою Січчю, з Богданом Хмельницьким. Нам пояснили, що в румунській колективній пам`яті Україна як самодостатня держава сприймається саме в період Запорізької Січі», — повідомила К.Зарембо.

У свою чергу А.Гетьманчук додала, що на підставі експертних опитувань Інститут світової політики планує розробити відповідні рекомендації для уряду щодо посилення роботи в цих країнах.

У опитуванні брали участь по 30-50 експертів в Білорусі, Грузії, Молдови, Польщі, Росії та Румунії. Експерти представляли як владу, так і опозицію в цих країнах.

24 жовтня

Інші дати
24 жовтня святкують:
  • День Організації Об’єднаних Націй (День ООН).
  • Всесвітній день інформації про розвиток.
Розгорнути
Народився Микола Біляшівський
(1867, м. Умань – 1926) – український археолог, етнограф, мистецтвознавець, музейний діяч. Один із засновників та дійсний член Української Академії Наук. В 1902-1923 роках - організатор і директор Київського міського художньо-промислового і наукового музею (тепер Національний художній музей України).
Розгорнути
День пам’яті Лук’яна Кобилиці
(1812, смт. Путила, Чернівецька область – 1851) – український громадсько-політичний діяч, керівник селянських повстань 40-х років 19 ст. на Путильщині (Буковині). Очолив виступи селян 22 громад, які рішуче відмовлялися відробляти панщину, самочинно переобрали сільську старшину, висунули вимоги відкриття українських шкіл, вільного користування лісами і пасовиськами. Як депутат австрійського парламенту виступив за надання політичної автономії Буковині і приєднання її до Галичини, вимагав скасування кріпацтва і передачу селянам землі без викупу.
Розгорнути