chrome firefox opera safari iexplorer

Казантип 2011 пройде у спортивному стилі

20 червня 2011 о 15:23

Літо-2011 обіцяє бути спекотним – цьогоріч у Криму пройде наймасштабніший музично-спортивний фестиваль у Східній Європі – “Z-Games Казантип”. Спорт і відпочинок – таким бачать організатори цьогорічну Республіку Казантип.  Тут не лише танцюватимуть і гулятимуть до ранку, а й візьмуться за здоровий спосіб життя.

Село Попівка, що біля Євпаторії,  на два тижні стане Меккою для спортсменів професіоналів та аматорів. На території фестивалю відбудуться змагання “Z-Games”. Очікується, що 5 тисяч учасників з України та закордону змагатимуться у 15 видах спорту. У програмі фестивалю  кайтсерфинг, вейкбординг, джет скі, скейтбординг, bmx, фрісбі, b-boys battles. За словами організаторів, технічне оснащення буде на найвищому рівні. Нині встановлюють майданчики, вісімдесятиметрові басейни та пневмоподушки.

«Ми на пляжі, фактично в пустелі, спорудили найсучасніші спортивні конструкції, збудували скалодром. Є пневмоподушка – це величезна подушка, на якій можна пригати на велосипеді і це буде безпечно», – говорить Максим Карпій, керівник проекту “Z-Games”.

“Z-Games” триватимуть два тижні, а 1 серпня естафету перехопить Казантип 2011, повідомляє Новий канал.

Нагадаємо. КаZантип – це маленька держава в державі, яка утворюється щороку на період  трохи більше місяця. А розпочиналося все зі звичайного спортивного заходу в селищі Щолкіно на мисі Казантип у 1993 році. На березі Азовського моря тоді розташувалися учасники першого Кубку RFA з віндсерфінгу.

Мис Казантип, що перекладається, як «дно казана»,  знаходиться між Феодосією і Керчю. Він став не тільки першим місцем проведення фестивалю, але й подарував йому своє ім'я.  А вже в 1995 році відбувся фестиваль електронної музики «Казантип», що пройшов прямо на атомному реакторі. Тоді в ньому взяло участь близько 1000 осіб, любителів музики та спорту. Відтоді почався так званий рух «КаZантип».

Щороку  фестиваль кочував  Кримом з одного місця на  інше, об’єднуючи  на своїх заходах  все більше народу. Сучасний Казантип збирає вже більше десяти тисяч чоловік. З 2001 року цей захід  влаштувався в селі Попівка, перетворюючи на місяць спокійне селище в абсолютно молодіжний, барвистий і авангардний фестиваль. На цей час тут править Республіка Z, пише офіційний сайт Казантип.

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути