У перший день — на стадіоні "Спартак" із полум'ям жонглювали і виконували акробатичні номери. Мистецтво підкорювати вогняну стихію — демонстрували фаєрники з України, Росії, а також з Фінляндії, Німеччини, США, Литви і Великої Британії.

Щоби полум'ям дмухати тернопільчанину? Олександру треба небагато — пляшка гасу та запалений.

Так вогнем плюється вже 2 роки. За цей час цистерну гасу видув. Трохи і сам хильнув.

Десятирічна Люба — наймолодша учасниця фаєр-фесту - тільки мріє вогнем дихати. Поки що лише крутить.

Зараз хитромудрі петлі вимальовує без іскри, бо вдягнута у синтетику. За правилами безпеки, з вогнем потоваришувати можна, лише якщо на тобі натуральні тканини. А волосся зібрано у хвіст.

Усі ці люди — із факелами у руках — абсолютно різних професій. І частіше за все до циркового мистецтва не мають жодного стосунку. Як ось ця трійця з Німеччини.

Як з вогником працювати на повну, демонструють із заходом сонця.

На сцені стадіону «Спартак» — чи не самі іноземці - підкорювачі вогню з Фінляндії, Великобритані, США, Литви та Росії. Цирк та театр, танці та акробатичні номери. Полум'ям малюють хитромудрі петлі, жонглюють та дихають.

Глядачів відійти просять на відстань щонайменше 15 метрів. Та ті до іскор лише линуть.

Самі ж майстри вогняного жанру не перестають нагадувати - не намагайтися повторити це удома. Самі бо перші кілька місяців трюкам навчалися без вогню. Та й не наодинці — на спеціальних майстер-класах. Такі і під час фестивалю проводили. Завдяки таким запальним урокам український воняний жанр і розвинули.

П'ять років тому на першому київському фаєр-фесті полум'ям жонглювали не більше 50-ти вогнекрутів. Нині — чотири з половиною сотні. Наступного року обіцяють встановити новий рекорд - за кількістю і фаєрщиків, і країн-учасниць. Тоді — кажуть — запалять — не лише стадіон. А й увесь Київ.