chrome firefox opera safari iexplorer

Міжнародний фестиваль вогню у столиції

13 червня 2011 о 11:02

У перший день — на стадіоні "Спартак" із полум'ям жонглювали і виконували акробатичні номери. Мистецтво підкорювати вогняну стихію — демонстрували фаєрники з України, Росії, а також з Фінляндії, Німеччини, США, Литви і Великої Британії.

Щоби полум'ям дмухати тернопільчанину? Олександру треба небагато — пляшка гасу та запалений.

Так вогнем плюється вже 2 роки. За цей час цистерну гасу видув. Трохи і сам хильнув.

Десятирічна Люба — наймолодша учасниця фаєр-фесту - тільки мріє вогнем дихати. Поки що лише крутить.

Зараз хитромудрі петлі вимальовує без іскри, бо вдягнута у синтетику. За правилами безпеки, з вогнем потоваришувати можна, лише якщо на тобі натуральні тканини. А волосся зібрано у хвіст.

Усі ці люди — із факелами у руках — абсолютно різних професій. І частіше за все до циркового мистецтва не мають жодного стосунку. Як ось ця трійця з Німеччини.

Як з вогником працювати на повну, демонструють із заходом сонця.

На сцені стадіону «Спартак» — чи не самі іноземці - підкорювачі вогню з Фінляндії, Великобритані, США, Литви та Росії. Цирк та театр, танці та акробатичні номери. Полум'ям малюють хитромудрі петлі, жонглюють та дихають.

Глядачів відійти просять на відстань щонайменше 15 метрів. Та ті до іскор лише линуть.

Самі ж майстри вогняного жанру не перестають нагадувати - не намагайтися повторити це удома. Самі бо перші кілька місяців трюкам навчалися без вогню. Та й не наодинці — на спеціальних майстер-класах. Такі і під час фестивалю проводили. Завдяки таким запальним урокам український воняний жанр і розвинули.

П'ять років тому на першому київському фаєр-фесті полум'ям жонглювали не більше 50-ти вогнекрутів. Нині — чотири з половиною сотні. Наступного року обіцяють встановити новий рекорд - за кількістю і фаєрщиків, і країн-учасниць. Тоді — кажуть — запалять — не лише стадіон. А й увесь Київ.

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути