chrome firefox opera safari iexplorer

МЗС відмовилося від Спритка і Гарнюні

09 червня 2011 о 00:09

Міністерство закордонних справ не використовуватиме мультиплікаційні персонажі Спритко і Гарнюня для іміджевих кампаній.

Про це повідомляє видання Українська правда із посиланням на главу департаменту інформаційної політики МЗС Олега Волошина.

У відповіді Волошина на запит Інституту масової інформації, текст якого має у своєму розпорядженні УП, сказано, що таке рішення ухвалили після громадського обговорення.

«За підсумками широкого громадського обговорення стратегії, яке пройшло за ініціативою МЗС, Міністерство не планує використовувати ці символи при реалізації іміджевих проектів за бюджетні кошти. Водночас, МЗС не заперечує проти їх використання під час заходів іміджевого характеру, які фінансуються з інших джерел», — сказано в документі.

Крім того, Волошин підкреслив, що Спритко і Гарнюня не є офіційними символами України, але можуть використовуватися як сувенірна продукція.

Він також звертає увагу, що ці мультиплікаційні персонажі не використовуватимуться у контексті Чемпіонату Європи з футболу 2012 року: «... Ці персонажі не мають жодного відношення до проведення Євро-2012».

Як повідомлялося, 24 березня стало відомо, що Україну позиціонуватимуть як «відкрита держава» згідно зі Стратегією позиціонування країни за кордоном, розробленою на замовлення МЗС.

Волошин повідомив, що даний проект коштував близько $100 тис., а реалізація стратегії здійснюватиметься впродовж довгого часу із залученням коштів приватних інвесторів.

У рамках стратегії створений логотип бренду Ukraine з етнічними мотивами і слоганом Ukraine. Moving in the fast lane (Україна. Рухаючись по швидкісній смузі). Крім того, створені мультиплікаційні персонажі Спритко і Гарнюня, які можна буде використовувати у якості сувенірної продукції.

Стратегія передбачає інформаційні кампанії Ukraine. Beautifully yours за участю відомих українських жінок, які познайомлять Європу з туристичним і культурним потенціалом України, і Україна надихає (створення фото і відеосюжетів про відомих і успішних у різних сферах людей, які за походженням українці). Стратегія складається з більш ніж 10 проектів, які покликані інформувати за кордоном про Україну і популяризувати її.

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути