chrome firefox opera safari iexplorer

Ретро-кабріолет ЗІМ-Фаетон відновили у Дніпропетровську

29 червня 2011 о 12:12

Автомобіль вражає своєю розкішшю — сидіння обтягнуті натуральною шкірою, салон оздоблений ясенем. Саме через надмірну розкіш у п'ятдесяті роки Сталін особисто заборонив запускати це авто у серійне виробництво.

Кабріолет ЗІМ-Фаетон зразка 1950 року- єдиний у світі. Таких моделей встигли зробити лише дві. Сталін вирішив, що для повоєнного часу машина надто розкішна і пафосна, та наказав не пускати кабріолет у серійне виробництва. А готові машини — знищити.

Реставратор Петро Могильников разом із однодумцями збирав авто буквально з нуля — за фотографіями та кресленнями, які знайшов в архіві заводу імені Молотова. Розповідає – робота тривала три з половиною роки та коштувала не один десяток тисяч доларів. Тепер чоловік обкатує унікальне авто дорогами міста.

Петро Могильников, реставратор: «Ну, скорость, до ста километров он разгоняется. Единственное, на этой скорости комфорт теряется. На этой машине хочется ездить медленно, вальяжно, чтобы ее могли рассмотреть».

Розглядають якісно відреставроване авто чимало водіїв. Але особливу увагу звертають працівники ДАІ.

Петро Могильников, реставратор: «Заезжаем на заправку заправиться, а за нами заезжает несколько машин, но не заправляться, а пока мы заправляемся, они фотографируються, смотрят, спрашивают… Ни один пост ГАИ без остановки не проходим».

Керувати такою машиною — завдання не з простих, кажуть реставратори. Адже реконструкція автомобіля не передбачає зручностей для водія.

Володимир, водій ретроавтомобіля: «Машина предназначалась для хозяина и пассажира. А вот водителю здесь неудобно. Требуется ниже среднего роста водитель, т.к. расстояние между рулевым колесом и спинкой — очень маленькое».

За унікальну машину реставраторам уже пропонували двісті тисяч доларів. Однак ті кажуть — продавати кабріолет поки що не збираються.

 

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути