Втомилися від спеки – рушайте до столичного Ботанічного саду. Там нині квітнуть півонії. Аж 600 різних сортів – французькі і японські, махрові і гладенькі, і геть унікальні — виведені столичними науковцями.
Шанувальникам цих квітів влаштують справжню пізнавальну екскурсію. Особливо цікавими будуть розповіді тамтешніх селекціонерів. Вони знають все – про історію квітки, її різновиди і норов.
Фотоапарат, журнал і олівець. Незмінні колеги селекціонера Василя Горобця. Уже не один десяток років він фіксує мало не кожну хвилину з життя півоній. Василь Федорович знає про них усе – від історії до характеру. Каже, ці квіти не вередливі, але люблять стабільність. Знається селекціонер і на півонячій моді.
Василь Горобець, кандидат біологічних наук: “Спочатку всім хотілося повні махрові квітки, зараз багато хто хоче щоб були сорти з немахровою формою квітки, з японською формою квітки, на сьогодні модні сорти з кораловим забарвленням таким як колір фламінго”.
Колекція столичного ботсаду – справжнє національне надбання. 600 сортів більш як за 60 років. Василь Федорович розповідає, частина з них закордонні, решта – місцевого авторства. Сам він вивів майже 3 десятки сортів.
Олена Данько, журналістка: “Роботу селекціонера можна порівняти з роботою художника. Він так само міксує кольори і форми, а свою головну квітку ладен чекати усе життя”.
Терпіння — відмінна риса селекціонера, переконує Василь Федорович. Без нього дочекатися результату неможливо. Адже на появу омріяного нового сорту необхідно чекати від 15 до 20 років.
Василь Горобець, кандидат біологічних наук: “Наприклад хризантема при висіві починає квітувати уже в перший рік і уже ти бачиш результати в перший рік, а півонії ти дуже довго чекаєш і кожного року летиш – ага, чи він в цьому році зацвіте чи ні, чи зявиться щось нове чи ні”.
Нині Василь Федорович міркує над новим шедевром – півонією надраннього сорту. Переконує – терпіння йому вистачить.
