chrome firefox opera safari iexplorer

В київському зоопарку день тварин-ветеранів

28 червня 2011 о 18:57

Свято влаштували найстаршим мешканцям звіринцю — гіпопотаму Бресті і носорогу Тревозі.

Для них підготували святковий обід з улюблених ласощів. Бреста — дама похилого віку — їй 53. Це при тому, що бегемоти зазвичай живуть у неволі до 50-ти років.

Тварина народилась у Ленінградському зоопарку і як і більшість гіпопотамів, яких утримують в неволі, має доволі лагідний характер. Нині Бреста вже неповоротка і виманити її до глядачів непросто. Утім після тривалих вмовлянь на радість дітлахам тварина таки занурилася у басейн.

“Звичайно, в неї як і у всіх стареньких болять ніжки. Тому коли Бреста підіймається з басейну, вона спирається спочатку головою, а потім переставляє ніжки. Ви бачили, як важко їй рухатися”, — каже екскурсовод київського зоопарку Валентина Зайцева.

Бреста ласувала яблукам, бананами та апельсинами. Чим дуже потішила присутню малечу. Діти з радістю ділилися враженнями і розповідали, про улюблену тварину.

“Вона живе в Саванні, їсть всілякі фрукти. Ще вона вимащується в багнюці, щоб на неї мухи не сідали і не кусали її”, — каже Діана.

Іншого ветерана зоопарку частували не гірше. Носорогу Тревозі теж дістався кошик із фруктами. Цю тварину 43 роки тому ще зовсім дитиною піймали в Африці.

Так довго вона протрималася завдяки залізному здоров`ю, вірять працівники зоопарку, адже більшість носорогів у неволі заледве доживає до 35. Раніше у Тревожки був друг Джоні, однак він помер, і вже 12 років тварина самотня. Компанію носорогу складають співробітники зоопарку і відвідувачі.

“Я про носорогів майже нічого не знаю. Знаю тільки, що в них ріг для того, щоби захищатися. Подобаються мені вони тим, що великі та товсті”, — каже Софія.

З поваги до похилого віку співробітники намагаються пестити і догоджати Тревожці. Тваринам як і людям потрібні позитивні емоції, каже начальник відділу Ігор Марійчук.

“Дуже подобається коли її чухають. За вушками як її чухають, вона може годинами стояти, впадати в транс, мітлою коли чухають їй також подобається. От під мітлою вона може стояти годинами. Вже і руки болять, відпадають руки, її чухають, а вона стоїть і їй добре”, — каже завідувач відділу копитних тварин Ігор Марійчук.

Нині у київському зоопарку є багато тварин, що пережили свій біологічний вік, адже колекція звіринцю тривалий час майже не оновлювалась. Найближчим часом керівництво зоосаду планує придбати двох слонів. Їх привезуть, щойно доведуть до ладу спеціальний вольєр.

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути