chrome firefox opera safari iexplorer

Автор «Іншого Челсі» хоче зняти фільм про Львів

13 липня 2011 о 09:42

Режисер документального фільму «Інший Челсі – донецька історія» німець Якоб Пройсс має намір зняти стрічку про Західну України , а саме про корупцію на українсько-польському кордоні. У Львові німецький режисер був 10 років тому, утім це місто сьогодні він називає «фашистським».

Ще не вщухли дискусії в Україні навколо фільму «Інший Челсі», як його режисер заявив, що шукає кошти на новий проект – про Західну Україну. За словами Якоба Пройса, саме у Львові є багато того, що варто показувати. Для провідної сюжетної лінії він планує вибрати перипетії на українсько-польському кордоні та політичну атмосферу у Львові.

«Я був на українсько-польському кордоні і побачив там суцільну корупцію, – каже він. – Також, одне німецьке агентство для розвитку культурних об’єктів має проект по збереженню історичного центру Львова. Представники цієї організації мені розповідали, що міська влада, де 90% місць займають депутати від партії «Свобода», не приховує своїх фашистських поглядів. В одного із них навіть нікнейм Накхтігаль-88».

За словами, Якоба Пройсса те, що відбувається у Львові – це небезпечно. І для сучасного німця страшно навіть думати про таке. Проте, сам режисер був у Львові лише раз – 10 років тому, і все, що він знає про це місто – це розповіді знайомих та інформація зі ЗМІ.

У Львові відчули, що їм накидають ярлики

У Львівській міській раді спростовують інформацію про фашистські погляди. Один із очільників фракції «Свобода» Юрій Михальчишин каже, що не знає жодного з колег, хто мав би псевдонім Нахтігаль.

«Я виріс із віку нікнеймів та інтернету, – каже він. – А у словах режисера – маніпуляція та підміна понять. Маємо знову намагання накинути Львову вже не свіжий і далеко не ексклюзивний ярлик столиці українського фашизму. Корені цієї маніпуляція сягають ще часів Другої світової війни».

Юрій Михальчишин називає Львів столицею українського націоналізму і категорично заперечує будь-які натяки на фашистські погляди влади чи пропагування відповідної символіки.

Редактор львівського культурологічного часопису «Ї» Ірина Магдиш вважає, що заяви німецького режисера є розігруванням чергової політичної комбінації.

«Це чистого роду маніпуляція, яка зручна певним політичним силам і спрямована на те, щоб максимально змарґіналізувати Львів та зіпсувати репутацію Західної України в очах світу. Заяви німецького режисера – це політичний інструмент, спрямований на поділ України і на маніпулювання громадською думкою, задля досягнення політичних інтересів певних сил», – вважає редактор.

Львів’яни пропонують режисерові спочатку пожити у місті 

Обурені позицією німецького режисера і мешканці Львова.

«Львівська влада немає ніяких фашистських поглядів, – переконана пенсіонеркаЛюбов Терлецька. – У місті є багато націоналістичних організацій. Щоправда, та ідеологія націоналізму, що була колись і та, що сьогодні – це різні речі. Сьогодні є лише псевдо націоналісти. Але фашизму немає».

40-річний лікар Володимир Малішевський з цього приводу вважає, що «такі думки та настрої цього німецького режисера є стереотипними, а головне – провокаційними». Він переконаний, що «якби режисер був у Львові, то переконався б, що насправді все не так як йому розповідали».

Коментуючи слова німецького режисера, жителі Львова запрошують Якоба Пройсса до міста. Вони впевнені: лише поживши львівським життям, варто знімати фільм про місто та його атмосферу.

27 грудня

Інші дати
День пам’яті Мелетія Смотрицького
(1577, Хмельницька область - 1633) — світське ім'я Максим Герасимович, письменник, церковний і освітній діяч, український мовознавець, праці якого вплинули на розвиток східнослов'янських мов. Автор «Граматики слов'янської» (1619), що систематизувала церковнослов'янську мову.
«Не віра робить Русина русином, Поляка поляком, Литвина литвином, а народження і кров руська, польська і литовська». (Мелетій Смотрицький)
Розгорнути
Народився Василь Ємець
(1890, с.Шарівка, Харківська область – 1982) – бандуриста-віртуоза, бандурного майстра, історика, письменника. На своїй бандурі виконував транскрипції творів Бетховена, Чайковського, Дворжака і мріяв поставити її поруч арфи, скрипки, піаніно.
Розгорнути