chrome firefox opera safari iexplorer

Козаки обурені рішенням стосовно пам'ятника Калнишевському

07 липня 2011 о 09:52

Отамани майже всіх козацьких організацій Одещини підтримали вимоги позовної заяви Чорноморського Гайдамацького З’єднання до Одеської міськради стосовно скасування нею рішення про встановлення пам’ятника Кошовому отаману Петрові Калнишевському в Одесі.

Як повідомили у прес-службі Чорноморського Гайдамацького З’єднання, свою підтримку заяві отамани висловили під час проведення розширеної координаційної ради Козацьких організацій при голові Одеської облдержадміністрації, яка відбулася сьогодні в Одесі.

«Козаки обурені таким ставленням міської влади до історичної пам’яті нашого народу», – йдеться у повідомленні.

У виступах отамани підкреслили те, що П.Калнишевський – канонізований святий Української Православної Церкви — Петро Багатостраждальний – вніс вагомий внесок у визволення нашого краю від майже 350 літнього ярма Османської імперії, особисто брав участь у бойових діях під час облог і штурму Хаджибейської фортеці пліч-о-пліч з російською армією.

«Паплюження його честі й заслуг перед нашим народом нинішнім керівництвом міста є неприпустимим і ображає релігійні почуття великої частини одеситів, які вважають себе православними», – наголошують у Чорноморському Гайдамацькому З’єднанні.

28 лютого депутатська більшість Одеської міськради 6-го скликання, визнала помилкою рішення сесії міськради попереднього, 5-го скликання від 10 липня 2008 року «Про погодження місця розташування пам`ятника кошовому отаману Петру Калнишевському».

За скасування рішення про виділення земельної ділянки на розі проспектів Шевченка і Гагаріна під монумент останньому кошовому Запорізької Січі, відомому безліччю перемог над турецькими військами і канонізованому Українською православною церквою Київського патріархату, проголосували 90 депутатів, утрималися — 6, не брали участі в голосуванні — 12.

Доповідач по цьому питанню  Олексій КОСЬМІН мотивував скасування рішення тим, що схвалений проект зведення монумента не був реалізований протягом 2008—2010 років: досі не зібрані кошти на його спорудження.

Депутати не прислухалися до заклику депутата Геннадія ЧЕКІТИ не голосувати за скасування попереднього рішення, оскільки образ П.Калнишевського — це образ полководця, який об`єднує країну. Не справила враження на більшість міськради і наведена депутатом історична довідка про те, що за особливі заслуги у боях проти турецьких військ на південних рубежах України П.Калнишевський був нагороджений золотою медаллю на андріївській стрічці, а також отримав звання генерал-лейтенанта.

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути