Українські Інтернет-видання ініціюють створення Спільноти професійних електронних медіа.
Про це повідомила виконавчий директор Інституту масової інформації (ІМІ) Вікторія Сюмар на прес-конференції на тему: «Саморегулювання вітчизняних електронних медіа як альтернатива державного регулювання в українському сегменті Інтернет».
Вона зазначила, що приєднання до Спільноти професійних електронних медіа відбувається шляхом заповнення заяви в електронній формі на веб-сайті ІМІ.
За словами В.Сюмар, Спільнота професійних електронних медіа — це добровільне об`єднання професійних електронних медіа з метою здійснення незалежного саморегулювання галузі.
Вона висловила сподівання, що Інтернет-ЗМІ скористаються цієї ініціативою і приєднаються до неї для того, щоб вийти на інший рівень розвитку Інтернету. В.Сюмар зазначила, що Інтернет-видання непокоїть бажання держави контролювати та регулювати Інтернет.
«Порушення кримінальної справи щодо погроз Інні Богословській у її блозі і, як наслідок, допити і великий інтерес правоохоронних органів до серверів провідних українських інтернет-ресурсів «Української правди» і «Кореспондент. net» — це серйозний дзвіночок, що держава бажає якось це контролювати. Те ж саме відбувається в Донецьку з інтернет-виданням «Острів», де, по суті, міліція зробила запит до провайдера з приводу доступу до серверів «Острова»,- сказала вона.
В.Сюмар відзначила, що гарних законів щодо регулювання Інтернету в світі немає. За її словами, є погані приклади регулювання Інтернету, зокрема в Казахстані, Білорусі і Туреччині. «Найпередовіший світовий досвід демократичних країн — це якраз досвід саморегулювання, коли самі інтернет-видання для себе визначають правила, за якими можна ідентифікувати ті ресурси, які цих правил дотримуються», — додала вона.
В.Сюмар повідомила, що до ІМІ звернулися декілька інтернет-видань, які хотіли б мати незалежний майданчик для такої самоврядної ініціативи. За словами В.Сюмар, якщо будуть претензії до зареєстрованих видань, то вже сама спільнота, а не держава бере на себе зобов`язання з`ясувати, в чому суть цих претензій. «В такий спосіб Інтернет-спільнота перебирає на себе досить серйозні функції, на які держава потребувала б додаткові кошти, тому що мали б бути якісь люди, які б цим займалися», — додала В.Сюмар.
У свою чергу голова правління Інтернет асоціації України (ІнАУ) Тетяна Попова зазначила, що в Інтернет асоціації України вважають, що участь держави в процесі переходу до інформаційного суспільства має бути прямо обмежена координаційними функціями.
«Політичні, економічні, правові механізми мають використовуватися державою лише для регламентації правил гри для учасників процесу, а законодавча база та методи адміністрування мають створюватися лише в цілях, які сприяють притоку інвестицій та розвитку справедливої конкуренції», — сказала вона. На переконання Т.Попової, єдиним виключенням з правил, яке передбачає застосування контрольних державних функцій, пов`язано з обмеженням розвитку кіберзлочинності.
Вона вважає, що розвиток громадського регулювання Інтернету — це реальний крок на шляху розвитку в Україні громадянського суспільства.
