Черкаські краєзнавці розкопали в кургані золоті прикраси скіфської доби. Шийну гривню — дротовидну золоту прикрасу завдовжки майже півметра і вагою близько 180 г. Друга знахідка — налобна діадема із зображенням грифона, розміром приблизно 5×10 см. Її зважать після дослідження. Знахідки датують IV ст. до нашої ери.
Окрім золота, відкопали металеві та кістяні ножі, набір стріл у колчані, намисто, розбиту зернотерку, уламки посуду з клеймом, імовірно, грецького міста Гераклея.
— Ми не сподівалися знайти такі цінності, — каже учасник експедиції в селі Нетеребка Корсунь-Шевченківського району Лариса Сиволап, 50 років. Вона завідує відділом археології Черкаського краєзнавчого музею. Протягом червня-липня археологи розкопували скіфське поховання на Черкащині. — У ґрунті траплялися бронзові наконечники стріл, фрагменти амфор, невеликих посудин, намистини. Щоб студенти не зневірилися, ми говорили їм, що наближаємося у своїх пошуках до скарбів. Але розуміли, що ймовірність знайти щось цінне практично нульова. Могила на 90 відсотків перерита «чорними археологами». Видно, що там працювали сучасні бурові установки. Аж дивно, що не знайшли цих коштовностей.
Курган розташований за 10 км від села. Розміром завбільшки з волейбольний майданчик. Висота у найвищій точці сягає 2 м. Експедицію організували Світлана Бессонова з Інституту археології НАНУ й Михайло Сиволап із Черкаського національного педуніверситету ім. Богдана Хмельницького. Розкопки вели студенти-історики.
Археологи розповідають, що знахідки були в могилі багатого скіфа. За традицією, разом із господарем ховали його жінку, рабів, бойового коня, коштовності.
— Це був вождь чи «царьок», десь такого рівня, як голова райдержадміністрації, — каже директор навчально-наукового Інституту історії й філософії 62-річний Василь Мельниченко.
Золоту гривню виявили 29 липня о 18.30, а діадему — 2 серпня о 17.50. Час знахідки зафіксували.
— Золотий ланцюг, що називали гривнею, лежав біля скелета жінки, — каже Лариса Сиволап. — Його носили на шиї, але він розрівняний. Можливо, належав дружині скіфа і її задушили перед похованням тим ланцюгом.
Діадему, зігнуту кілька разів, не зважували, бо вона набита землею. Зроблять це після розрівнювання й вимивання. Вона приблизно тієї ж ваги, що й ланцюг. Знахідки лежать у сейфі краєзнавчого музею. Їх не показують. Такі пластини носили на шапках як кокарди. Подібну прикрасу було знайдено на Київщині 1846 року. У тій експедиції брав участь Тарас Шевченко.
— Пластину під час поховання поклали окремо, в іншу нішу. Накрили підстилкою, — розповідають археологи. — Присипали жовтою глиною, а всю могилу — темним ґрунтом. Це значить, що коштовність мала велику цінність і її приховували від можливих тогочасних мародерів.
Припускають, що вартість знахідок без урахування історичної цінності — 150 тис. грн.
