chrome firefox opera safari iexplorer

На території греко-скіфського городища поселили сучасних людей

10 серпня 2011 о 10:16

Експериментальна археологія. Дізнатись про побут древніх скіфів кримським археологам допоможе науковий експеримент.

На території греко-скіфського городища Кара-Тобе під Євпаторією, місцеві науковці поселили представників теперішнього суспільства. Головна умова — жодних благ цивілізації та виготовлення предметів побуту власноруч за старовинними зразками.

Впродовж трьох тижнів подружжя Яків та Юлія житимуть у реконструйованій скіфській садибі та звикатимуть до умов старовини.

“Вдалося відновити скіфський побут. Це дуже важливо, тому що ніхто цим не займався — чим вони користувалися, як вони користувалися. Бо якісь фрагменти археологи знаходять, але як вони використовувалися, були певні здогади, тобто ми зараз постаралися відновити цю ситуацію в дійсності”, — розповідає директор Міжнародного центру експериментальної археології Володимир Агарков.

В помешканні, окрім імпровізованого ліжка, меблів майже немає, столом служить глиняний поміст посеред кімнати, в одному куті піч, в іншому — невеличка поличка, усі нехитрі скіфські речі та зброя розвішані на стінах. Саме такий інтер’єр, припускають учасники експерименту, й мали скіфи та греки у IV столітті до нашої-І століття нашої ери. Всі деталі інтер’єру та одяг, творили власноруч.

“Основну частину приміщення займає місце, на якому люди спали, але при необхідності, якщо потрібно було працювати вдома або народжувалися овечки, щоб вони не замерзли, їх могли перенести в будинок”, — каже учасник експерименту Яків Внуков.

“Спочатку було незручно ходити просто по глиняній підлозі. Ми зрозуміли, що потрібні або якесь хутро або сіно. Ми наносили сіна, трави — стало краще”, — сказала учасниця експерименту Юлія Внукова.

Для занять ремеслом облаштували майстерню. Тут розмістили кузню, гончарню та горн для виготовлення прикрас зі скла. Підсумком цьогорічного експерименту стануть наукові статті та дослідження, зроблені на основі щоденників учасників експерименту та наукових спостерігачів. А наступного року науковці продовжать експеримент, у садибу заселять не одну родину, а одразу кілька.

4 березня

Інші дати
День пам’яті князя Ярослава Мудрого
Ярослав Мудрий (бл. 983 – 1054) – великий князь Київський, видатний державний діяч і полководець Київської Русі. За князювання Ярослава мудрого значно розширилися і зміцнилися міжнародні зв"язки Київської Русі. Фактично об"єднав всі руські землі під своєю владою. Як високоосвічена людина дбав про освіту і культуру свого народу, заснував при Софійському соборі школу і бібліотеку. За його ініціативою почалася в Києві праця над перекладами грецьких та інших книг на церковно-слов"янську мову, переписувано багато книг. Київська Русь Ярослава Мудрого - велика і могутня держава Європи.
Розгорнути
Народився Михайло Вербицький
(1815, с. Явірник-Руський, Польща – 1870), український композитор, громадський діяч, автор музики до Гімну України.
Розгорнути
Народився Володимир Івасюк
(1949, м.Кіцмань Чернівецька область – 1979) - український композитор і поет. Один з основоположників української естрадної музики.
«Червону руту Не шукай вечорами, - Ти у мене єдина, Тільки ти, повір. Бо твоя врода – То є чистая вода, То є бистрая вода З синіх гір.» (Володимир Івасюк)
Розгорнути

Новини Дивитися всі