chrome firefox opera safari iexplorer

На території греко-скіфського городища поселили сучасних людей

10 серпня 2011 о 10:16

Експериментальна археологія. Дізнатись про побут древніх скіфів кримським археологам допоможе науковий експеримент.

На території греко-скіфського городища Кара-Тобе під Євпаторією, місцеві науковці поселили представників теперішнього суспільства. Головна умова — жодних благ цивілізації та виготовлення предметів побуту власноруч за старовинними зразками.

Впродовж трьох тижнів подружжя Яків та Юлія житимуть у реконструйованій скіфській садибі та звикатимуть до умов старовини.

“Вдалося відновити скіфський побут. Це дуже важливо, тому що ніхто цим не займався — чим вони користувалися, як вони користувалися. Бо якісь фрагменти археологи знаходять, але як вони використовувалися, були певні здогади, тобто ми зараз постаралися відновити цю ситуацію в дійсності”, — розповідає директор Міжнародного центру експериментальної археології Володимир Агарков.

В помешканні, окрім імпровізованого ліжка, меблів майже немає, столом служить глиняний поміст посеред кімнати, в одному куті піч, в іншому — невеличка поличка, усі нехитрі скіфські речі та зброя розвішані на стінах. Саме такий інтер’єр, припускають учасники експерименту, й мали скіфи та греки у IV столітті до нашої-І століття нашої ери. Всі деталі інтер’єру та одяг, творили власноруч.

“Основну частину приміщення займає місце, на якому люди спали, але при необхідності, якщо потрібно було працювати вдома або народжувалися овечки, щоб вони не замерзли, їх могли перенести в будинок”, — каже учасник експерименту Яків Внуков.

“Спочатку було незручно ходити просто по глиняній підлозі. Ми зрозуміли, що потрібні або якесь хутро або сіно. Ми наносили сіна, трави — стало краще”, — сказала учасниця експерименту Юлія Внукова.

Для занять ремеслом облаштували майстерню. Тут розмістили кузню, гончарню та горн для виготовлення прикрас зі скла. Підсумком цьогорічного експерименту стануть наукові статті та дослідження, зроблені на основі щоденників учасників експерименту та наукових спостерігачів. А наступного року науковці продовжать експеримент, у садибу заселять не одну родину, а одразу кілька.

5 серпня

Інші дати
Ілля Рєпін
1844 – визначний художник-реаліст українського походження.
Розгорнути
Народився Юрій Хорунжий
(1937, м. Київ - 2007) - український письменник, журналіст, громадський діяч. автор близько 30 книжок, історичних повістей, романів, оповідань та есе. Зокрема, "Скифи", "Гонитва до мосту", "Таємна грамота", "Гетьмани України" та ін. Упорядник книжки спогадів "Опреа СВУ - музика ГПУ", "Вибраних творів"  Л. Старицької-Черняхівської.
Розгорнути
Народився Борис Антоненко-Давидович
(1899, м. Ромни Сумської обл. - 1930) - український письменник, літературо- і мовознавець. Автор книжок "Запорошені силуети", "За ширмою", "Слово матері", "Як ми говоримо", "Смерть. Сибірські новели. Завищені оцінки".
Правильно й чисто говорити своєю мовою може кожний, аби тільки було бажання. Це не є перевагою вчених-лінгвістів, письменників або вчителів-мовників, це - не тільки ознака, а й обов'язок кожної культурної людини. Культурними в нас мусять бути всі, незалежно від того працює людина розумово чи фізично.
Розгорнути
Народився Борис Гмиря
(1903, м.Лебедин Сумська  область – 1969) - український оперний та камерний співак. Виконавець основних партій в операх «Тарас Бульба» Миколи Лисенка, «Наймичка» Миколи Вериківського, «Іван Сусанін» Михайла Глінки, «Русалка» Олександра Даргомижського,  «Фауст» Шарля Гуно).
Розгорнути