chrome firefox opera safari iexplorer

Театрали у Львові розпочали новий сезон з протестів

12 серпня 2011 о 15:40

Сьогодні академічний театр імені Леся Курбаса у Львові розпочинає театральний сезон протестом проти ставлення нинішньої влади до української культури, повідомляє «Радіо Свобода».

На думку його працівників, посадовці влаштували геноцид для театрів. Акцію непокори «курбасівці» проведуть біля Ратуші. Театрали вимагатимуть від міської влади збільшення зарплати.

Чотири року тому театр отримав статус «академічного». У фінансовому вимірі це означало, що його працівникам мали б нараховувати 100 % надбавки до зарплат. У 2010 році Кабмін ухвалив постанову «Про оплату праці працівників закладів культури, яким надано статус академічного». Згідно цього документа, «надбавка за «академічний» статус гарантується всім театрам і концертним організаціям з відповідним статусом». Однак театр не отримував цих коштів. А виручки з продажу квитків вистачає на частковий розрахунок за комунальні послуги, побутові потреби і нові театральні постановки.

Заслужена артистка України Тетяна Каспрук, яка більше 30 років на сцені, не стримувала сліз. Акторка зізналась, що, маючи зарплату 1200 гривень, не може купити своїй 7-річній донечці необхідне. «У мене Іваноча запитує, чи ми бідні. А я відповідаю, що ми – середняки. На прохання про морозиво чи альбоми вона чує слово «ні», «немає грошей». Я вже більше не витримаю, перебуваю у постійному стресі. Я вже більше так не можу, повірте мені. Живу, немов у пеклі стільки часу», – емоційно розповіла Тетяна Каспрук.

«Курбасівці» своїм протестом хочуть привернути увагу суспільства до ставлення влади до культури. На їхню думку, відбувається свідоме нищення українських театрів, їх намагаються зробити підконтрольними на ґрунті фінансування. Це геноцид української культури, зазначає директор театру імені Леся Курбаса, актор Олексій Кравчук.

Якщо у національних театрах зарплата від 6 до 15 тисяч гривень, то в академічних – близько півтори тисячі. Ба більше того, академічні театри Західної України фінансуються у три рази гірше, ніж театри Луганська та Донецька. Бо донині в Україні існує радянська практика: виділяти гроші на культуру відповідно до кількості населення, що проживає у місті чи регіоні. За словами Олексія Кравчука, три луганські театри зі статусом «академічних» обласна влада фінансує, як це й передбачено законом.

«Той тиск, який сьогодні відбувається в культурній політиці, веде yt до розвитку театру, а до його руйнації. Влада перетворює мистецтво у шоу-бізнес. Передавши опіку над академічними театрами муніципалітетам, держава повністю «кинула» акторів», – каже Олексій Кравчук.

Ставлення до культури з боку влади – це «совок» і «совдепія»

Міський бюджет Львова не виконується на суму 80 мільйонів гривень. На виплату зарплат освітянам мерія взяла позику. Так пояснив ситуацію щодо відсутності коштів на згаданий театр заступник міського голови Львова Василь Косів. Він зауважив, що міська влада, спільно з «курбасівцями», вимагатиме від уряду збільшення видатків на гуманітарну сферу.

Місто від уряду не отримує жодної копійки на театри. Два муніципальні театри фінансується з міського бюджету. «Ставлення держави до культури можна назвати «совком» і «совдепією». Це совок, бо держава розраховує видатки для міст на культуру за кількістю населення», – каже Василь Косів.

Жодним обіцянкам працівники театру вже не вірять. Актор Микола Береза зауважив, що колектив втомився від обіцянок чиновників про підвищення зарплат, тому розпочинає акцію протесту. «Ми хочемо почути конкретні відповіді, чи нам збільшать, як це передбачено законом, зарплати. Якщо ні, то ми будемо протестувати», – зазначив актор.

Театр імені Леся Курбаса протягом 25 років створював театральну школу, він є володарем гран-прі відомих міжнародних театральних фестивалів. У 2006 році отримав Національну премією імені Тараса Шевченка. Театральні критики зазначають, що театр є унікальним явищем, бо «повернув українській сцені інтелектуальний престиж». До слова, це перший театр в Україні, якому належать постановки за творами Григорія Сковороди, Платона, Василя Стуса, Ліни Костенко.

21 лютого

Інші дати
Ігор Шамо
1925 – український композитор. Однаково успішно виступав у цілком різних видах, формах і жанрах музичної творчості. Народний артист України. Автор музики до гімну столиці – пісні «Києве мій»
Розгорнути
Володимир Малик (Сиченко)
1921 – український письменник, автор пригодницьких та історичних творів: «Посол Урус-шайтана», «Фірман султана», «Чорний вершник», «Шовковий шнурок», що склали тетралогію «Таємний посол»; «Князь Кий», «Черлені щити» та ін.
Розгорнути
Міжнародний день рідної мови
«Рідна мова дається народові Богом, а чужа – людьми, її приносять на вістрі ворожих списів». Василь Захарченко
Розгорнути
Народився Дмитро Нитченко (Чуб)
(1905, м. Зіньків Полтавської обл. - 1999) - український письменник, педагог, громадський діяч. Активний представник української діаспори в Австралії. Автор збірки оповідей "Живий Шевченко", книжок "Стежками пригод" та "Слідами Миклухи-Маклая", багатьох оповідань, віршів, нарисів про подорожі.
Розгорнути
Народився Вікентій Хвойка
(1850, с.Семин, Чехія - 1914) - український археолог чеського походження. Відкрив пам'ятки трипільської культури в селах Трипілля, Жуківці, Стайки на Київщині, зробив класифікацію пам'яток і встановив час її виникнення (4–3 тис. до н. е.).
Розгорнути
Народився Дмитро Мілютенко
(1899, м. Слов"янськ - 1966), український актор, народний артист СРСР. Ролі: Пузир ("Хазяїн" Карпенка-Карого), Хлопов ("Ревізор" Гоголя), Часник ("В степах України" Корнійчука).
Розгорнути

Новини Дивитися всі