chrome firefox opera safari iexplorer

У Донецьку суд підтримав закриття трьох україномовних шкіл

30 серпня 2011 о 14:33

Донецький апеляційний адміністративний суд підтримав рішення суду першої інстанції — Центрально-міського районного суду міста Макіївки про законність ліквідації Макіївською міськрадою україномовних загальноосвітніх шкіл №3, 100 і 27.

Колегія суддів розглянула апеляційну скаргу батьків учнів вищезазначених макіївських шкіл на постанову суду першої інстанції від 3 серпня 2011 року. У ній батьки скаржилися на несправедливе рішення суду і просили апеляційний суд розглянути обставини справи і визнати протиправним та скасувати рішення Макіївської міськради від 25 березня 2011 року про закриття шкіл.

Протягом усього дня судового розгляду судді вислуховували обидві сторони. У процесі засідання суд відхилив всі клопотання з боку представників батьків, також відхилив заявлений представниками позивача відвід судової колегії.

При розгляді позову по суті батьки наполягали, щоб суд врахував той факт, що рішення про закриття трьох шкіл було прийнято міськрадою без обов'язкового обговорення із громадськістю.

Нагадаємо, 25 серпня прем'єр-міністр України Микола Азаров заявив, що процес укрупнення шкіл об'єктивний і неминучий.

Як повідомлялося, раніше міськрада Макіївки прийняла рішення про ліквідацію україномовних шкіл номер 3, 27, 44 і 100.

Згодом україномовну школу номер 44 у Макіївці влада вирішила не закривати після напруженої боротьби батьків за збереження навчального закладу.

22 березня мер Макіївки не захотів вислухати батьків учнів україномовної школи номер 3, які насилу пробилися до нього на прийом. Він заявив про твердий намір закрити навчальний заклад.

Нагадаємо, 1 вересня в українських містах заплановані акції протесту проти реформ міністра освіти і науки, молоді і спорту Дмитра Табачника.

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути