chrome firefox opera safari iexplorer

На 26-ту річницю смерті Василя Стуса харків’яни влаштують вечір його пам’яті

02 вересня 2011 о 14:03

26 років тому в застінках радянського концтабору пішов із життя славетний український поет і дисидент Василь Стус.

У ніч iз 3 на 4 вересня — саме в цей час знеможений оголошеним на знак протесту сухим голодуванням політв’язень помер у карцері — у Харківському літературному музеї пройде вечір його пам’яті.

Організатори заходу обіцяють ознайомити відвідувачів із творчістю одного з найактивніших учасників руху спротиву 60—80–х років минулого століття, а заодно розкрити його як глибокого мислителя, який запропонував у своїх творах низку необмежених часом ідей.

«Зараз про Стуса говорять в основному як про мученика, — каже координатор акції Євген Журер. — Наша ж мета — привернути увагу до того, про що дуже часто забувають: показати поета як людину, яку не зламали радянські концтабори, яка, незважаючи ні на що, залишалася вірною своїм переконанням».

У програмі «Стусової ночі» — інтерактивна лекція про життя і смерть відомого митця, перегляд фрагментів фільмів про нього, читання його верлібрів.

Відвідувачі зможуть зануритися в атмосферу тотальних переслідувань і арештів, шукаючи «маляви» з віршами поета, а також спробують здогадатися про призначення речей iз валізи політв’язня. Можна також буде порівняти різні редакції віршів Василя Стуса, викласти гіпертекст із фрагментів його творів, ознайомитися з поезією митця шляхом співтворчості.

Тоді ж буде відкрито і виставку «Розпросторся, душе моя, на чотири татамі», присвячену життю і творчості поета, яка триватиме у Літературному музеї до кінця вересня.

3 серпня

Інші дати
Олексій Борисяк
1872–український геолог і палеонтолог. Організатор і перший директор Палеонтологічного інституту AH СРСР. Вивчав геологічну будову Донецького басейну і Криму.
Розгорнути
Народився Омелян Огоновський
(1833, с. Григорів, Івано-Франківська область – 1894) - український учений-філолог, громадський діяч. Автор українського переладу «Слово о полку Ігоревім», 6-ти томного видання «Історія літератури руської».
Розгорнути
Народилася Марія Заньковецька (Адасовська)
(1854, с.Заньки, Чернігівська область - 1934) - українська актриса, громадська діячка. Працювала в найпопулярніших і найпрофесійніших українських трупах М.Кропивницького, М.Старицького, М.Садовського, П.Саксаганського, І.Карпенка-Карого.
«Це актриса з талантом великим, самостійним, оригінальним; натура, вся зіткана з найчутливіших нервів… Я прямо кажу, другої такої актриси я ніколи не бачив. Я порівняв би її з Сарою Бернар…». (Олексій Суворін про Марію Заньковецьку).
Розгорнути