14-річний Богдан Барась з Вінниці став наймолодшим студентом України. Він вступив у 4 столичні ВНЗ, а обрав Економічний університет імені Вадима Гетьмана.
«Навіть не знаю, навіщо я подавав документи в інші університети, і так було зрозуміло, що вступлю. На тестуванні з української мови, математики й англійської мови набрав 580 балів із 600 можливих. Хотів спробувати в Київський Політех вступити, але там замість математики треба було здавати Історію України. Зупинився на університеті Гетьмана, бо він має економічний профіль», — розповів Богдан.
У школу він пішов у 4 роки.
«У державні школи таких малих не приймають, тому батьки відвели в приватну „Аіст“. Там мені влаштували екзамен. Попросили знайти на стенді книжку якогось поета, відкрити на сто тридцять п'ятій сторінці і прочитати вірша, а потім переказати його. Я тільки пам'ятаю, як весело було ставити стільчик на стільчик і лазити по них зверху вниз, щоб знайти того поета», — згадав Богдан.
У цій школі він провчився вісім років.
«Там батькам плату щопівроку підіймали. А вчителям погано платили. Відчував це, бо ставилися вони до нас навіть не демократично, а ліберально, дозволяли ходити на уроці, розмовляти.
Найбільше мене дивувало, коли на лабораторних уроках фізики у нас не було обладнання для дослідів. Учитель показував у себе на столі дослід, а ми дивилися і потім це описували. Або ще краще, коли він просто розказував, і ми по тому писали лабораторну роботу.
Ще б зі шкільної програми забрав би „Війну і мир“ Толстого. Не розумію, як можна тисячу сторінок описувати звичайне життя, там же ніякого екшену. А от „Майстра і Маргариту“ я не до кінця зрозумів. Може, тому, що читав у 13 років, а однокласникам уже по 16-17 було. Відчув, що там якийсь глибокий смисл, але до кінця його не зрозумів. За кілька років перечитаю», — пообіцяв Барась
