chrome firefox opera safari iexplorer

9 листопада – Всеукраїнський диктант національної єдності

28 жовтня 2011 о 11:58

У День української писемності та мови, 9 листопада, на Українському радіо відбудеться Всеукраїнський диктант національної єдності.

Ця унікальна акція була започаткована ще у 2000 році. Щороку Національна радіокомпанія отримує понад 10 тисяч листів з радіодиктантами. Кількість учасників постійно зростає, а географія – поширюється. Листи надсилають не лише слухачі з усіх областей України, а й з-за кордону: Росії, Білорусі, Молдови, Німеччини, Бельгії та інших країн. Це люди різного віку та різних професій: школярі та студенти, військові та робітники, пенсіонери та домогосподарки. Активними прихильниками цієї акції є й народні депутати, відомі артисти та громадські діячі.

Цьогорічний диктант проведе доцент Київського університету імені Б.Грінченка, автор шкільних підручників з української мови та літератури Олександр Авраменко. Традиційно диктант складатиметься зі 100-120 слів.

Ті, хто напише його без помилок, будуть відзначені призами. Це грошові премії, книжки, компакт-диски з унікальними записами Українського радіо.

Важлива умова – перевірятимуться лише диктанти, надіслані 9 і 10 листопада. Дату відправлення визначатимуть за штемпелем на конверті. Адреса Українського радіо: Київ-1, Хрещатик, 26. Індекс – 01001.

Отже, 9 листопада о 13 годині 30 хвилин на Першій та Третій програмах Українського радіо відбудеться Диктант національної єдності, який об’єднає українців навколо нашої найдорожчої духовної святині – рідної мови.

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути