chrome firefox opera safari iexplorer

Нова столична електричка без пасажирів і їде вдвічі довше

05 жовтня 2011 о 13:33

З моменту запуску кільцевої міської електрички вКиєві пройшла доба. Не дивно, що житель столиці, який дізнався про новий транспорт і вирішив, добираючись до роботи, зберегти час, все ще може зіштовхнутися з труднощами.

Насамперед, зауважимо — не дивлячись на велику кількість реклами, кияни про нову електричку майже нічого не знають. На станції приміських потягів «Видубичі» у відповідь на питання про електричку більшість тільки знизує плечима. Тому вагони нового транспорту практично порожні.

Проте в електричку ще потрібно сісти. На тій же станції «Видубичі» в касі за квитком відправляють туди, де «написано». Не написано, здається, ніде, але біля непрацюючих турнікетів, що виходять на платформи, стоїть співробітник ж / д, який киває головою: «Вам сюди» і продає квиток. Тут же їх компостують.

Те ж саме спостерігаємо на станції «Київ-Волинський». У касах щодо електрички толком нічого не знають і радять дивитися на схеми, розібратися в яких дуже складно (а якщо згадати, що маршрут відкривали під «Євро-2012» і їздити будуть у тому числі іноземці — можна тільки схопитися за голову). Поруч ті ж непрацюючі турнікети і ті ж охоронці з компостерами.

Якщо ж на станції вихід на платформу вільний, і купити квиток вам ніде, його можна придбати вже у дорозі, у кондуктора. До речі, кондуктор вагону, де ми поїхали, зізналася, що взагалі-то вона працює в трамвайному депо, на новому місці тимчасово і ще не дуже добре орієнтується в маршруті. Тому на питання про те, чи доїдемо ми до «Петрівки», нас знову відправили до схеми, що висить у кожному вагоні, на цей раз вже досить зрозумілої.

Потяги міської електрички дійсно нові і чисті, зовсім не шумні. Вартість проїзду, як і було заявлено, 1 гривня 70 копійок, штраф такий же, як і в міських тролейбусах і трамваях — 30 гривень. Зайцем проїхати теоретично можливо, але точно так само, як і у звичайній електричці — не попастися на кондуктора або бігати від нього всім поїздом.

Жителям столиці обіцяли, що все місто по колу можна буде об'їхати за 50 хвилин. Але майже стільки ж (близько 47 хвилин) зайняла у нас подорож Правим берегом від «Видубичів» до «Петрівки», тобто половина маршруту. А, наприклад, шлях з «Києва-Волинського» до «Києва-Пасажирського» замість заявлених 8 хвилин зайняв 11.

Новий транспорт, хоч і позиціонується як міський (тобто максимально зручний для жителів столиці) не позбавлений старих проблем приміських електричок — на деяких станціях через високі сходи вагона і велику відстань до платформи літнім людям з торбами напевно доведеться демонструвати чудеса спритності.

22 квітня

Інші дати
22 квітня відзначають:
  • Всесвітній день Матері-Землі (Міжнародний день Землі).
Розгорнути
Народився Анатолій Михайленко
(1939, хутір Комуна Полтавської обл. - 2007) - український письменнник, журналіст, видавець. Автор більше 30 книжок художньої прози й публіцистики, зокрема "Оливкова гілка з Рима", "Кленовий лист з Канади", "Пливе мій човен. Запах полину", "Заки море перелечу".
Розгорнути
Народився Євген Сагайдачний
(1886, м.Херсон – 1961) – український маляр, декоратор і педагог. Автор численних акварелей з гуцульського життя, залишив по собі велику колекцію народного, зокрема гуцульського, мистецтва.
Розгорнути
Народився Євген Козак
(1907, с. Колодне, Львівська область – 1988) – український композитор, диригент, педагог. Автор театралізованого концерту «Буковинське весілля», хорових пісень "Вівчарик", "Україно моя", "Думи мої", «Вітер з полонини», "Зелень кленова, вулиці Львова", обробок українських народних пісень, пісень на слова Т.Шевченка.
Ой, вічарику-вівчарю, Ти жени свою отару З гір високих, з полонини У широкую долину. Сядь зі мною в просінь світа, Заграй мені на трембіті, Розкажи мені - чи любиш? Чом до серця не голубиш? (Українська народна пісня)
Розгорнути

Новини Дивитися всі