chrome firefox opera safari iexplorer

У Харкові Майдан Карла Маркса стане Благовіщенським

14 жовтня 2011 о 12:18

Харківський Майдан Карла Маркса стане Благовіщенським. Таке рішення ухвалили, 13 жовтня, на міській комісії з питань топоніміки та охорони історико-культурного середовища. Члени комісії одноголосно постановили повернути майдану його первісну назву, втрачену за радянської влади, повідомили УНН у прес-службі Харківської міськради.

Також на засіданні комісії ухвалили рішення встановити на базарному майдані Благовіщенського ринку пам'ятну стелу на честь історичних подій — масового знищення мирного населення військовими злочинцями.

Крім того, члени комісії вирішили встановити меморіальні дошки Героям Радянського Союзу полковникові Олександру Толмачову і генерал-лейтенантові Івану Пятихіну на будівлі загальноосвітньої школи №41 у районі ж/д ст. «Основа», льотчику-космонавту Валентинові Бондаренку на будівлі по пров. Бондаренко, а також воїну-інтернаціоналісту Володимирові Киселю на будинку по пр. Людвіга Свободи, 35, де він мешкав.

Також на засіданні ухвалили рішення про оформлення вул. Культури як історико-культурного об'єкта. На базі цієї вулиці планують створити екскурсійну зону.

Крім цього, члени комісії вирішили встановити меморіальний знак на честь загиблих велосипедистів. Місце буде узгоджено на найближчих засіданнях комісій.

ДовідкаМайдан Карла Маркса — один з найстаріших у місті. Благовіщенську церкву побудовали тут не пізніше від 1659 року. Храм надалі неодноразово перебудовували. У 1901 році він набув сучасного вигляду. Сьогодні Свято-Благовіщенський собор Української Православної Церкви є перлиною храмової архітектури Харкова та всієї України. Собор посідає центральне місце на пл. Карла Маркса.

 

18 травня

Інші дати
Микола Прахов
1873 –  український художник, мистецтвознавець. Відомий у галузі декоративно-ужиткового мистецтва. Один з організаторів товариства «Київський художник».
Розгорнути
Народився Костянтин Піскорський
(1892, м.Київ – 1922) – український художник-авангардист. Автор робіт «Цивілізація», «Мечі», «Тривога», «Козак», «Біла гвардія», «Небо», «Про приторк світам іншим», «Зірка опів¬нічна», «Ідол», «Планета», «Біометр життя».
«У творчості Костянтина Піскорського дивовижно переплетені символізм і футуризм, космічна безмірність і енергія вольового художнього жесту, архаїчна містика та новітній європейський раціоналізм». (Дмитро Горбачов).
Розгорнути