chrome firefox opera safari iexplorer

У Львові розкопали скарб часів Австро-Угорської імперії

24 жовтня 2011 о 20:07

Археологи розкрили фундаменти наріжної кам’яниці на розі вулиць Краківська та Вірменська. Йдеться про будинок за адресою вул. Краківська, 12, або Вірменська, 10, перша згадка про який датується ще XVI століттям. Під час розчищення підвалів будинку археологи знайшли скарб монет, час заховання якого, вірогідно, можна віднести до початку Першої світової війни.

Про це 24 жовтня повідомила прес-служба Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України.

«Скарб ми знайшли у шарі ХІХ століття. Він був замотаний у тканину. Знайдений скарб – це 95 монет часів Австро-Угорської імперії, а точніше — періоду з 1892 до 1912 року. Серед них — дев’ять монет номіналом одна крона – це срібні монети, три – бронзові, решта – нікелеві. Скарб цікавий тим, що його заховали перед Першою світовою війною. Можливо, це свідчить про те, що люди відчували неспокійні настрої і ховали заощадження, – розповів Назар Войтович, науковий співробітник НДЦ «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України, керівник розкопок.

Цікавим є факт, що, за інформацією львовознавця Ігоря Мельника (Ігор Мельник «Львівське середмістя»), саме в цій кам’яниці «мав свою бляхарську майстерню президент Королівського столичного міста Львова у 1907—1911 роках Станіслав Цюхцінський».

Дослідження на ділянці, що на розі вулиць Краківська та Вірменська, фахівців НДЦ «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України проводять вже третій рік (ділянку досліджували у 2007 та 2010 роках). «Наразі ми відкрили західну сторону чотирьох будинків на вулиці Краківській, 6, 8, 10 і 12. Перші згадки про ці будинки датуються ще 1536 роком, однак за часів австрійської влади вони зазнали чимало перебудов, особливо підвальні приміщення та приміщення першого поверху», – розповів Назар Войтович. Нагадаємо, серед найцікавіших і найбільш несподіваних знахідок, які торік виявили на ділянці, – артефакти, що датуються давньоруським часом (кінцем ХІІ – початком ХІІІ ст,) – уламки кераміки, пряслиця із рожевого шиферу і фрагменти двох ножів.

Нині на ділянці, що відвели під готель, дослідили трохи менше 500 квадратних метрів із майже 1000 квадратних метрів, які планують дослідити. Наразі археологи дійшли до глибини 5 метрів 50 сантиметрів. Цьогорічні дослідження почались у серпні. Триватимуть вони, доки дозволить погода.

За словами археологів, віднайдені фундаменти наріжної кам’яниці збережені доволі добре.

«Найкраще вціліли фундаменти наріжного будинку на Краківській, 12. Зокрема у дуже доброму стані мощення підлоги, яке датується XVIIІ століттям. Тепер слово за проектантами готелю. Оскільки рештки мають значну наукову цінність і є візуально привабливими, ми будемо рекомендувати інвестору законсервувати їх і експонувати у підвальному приміщенні готелю, – розповів Олег Осаульчук, директор НДЦ «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України.

Джерело: ZIK
Розділи: Громадянська Суспільство

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути

Новини Дивитися всі