chrome firefox opera safari iexplorer

У Дніпропетровську поставлять пам’ятники Брежнєву і Щербицькому?

11 листопада 2011 о 10:24

Дніпропетровські комуністи оголосили, що встановлять у місті пам’ятники Леоніду Брежнєву і Володимирові Щербицькому. Надихнув, кажуть, «приклад запорізьких однопартійців», ініціаторів пам’ятника Сталіну, який повторно відкрили цього тижня. У Дніпропетровську лунають протести проти таких планів і заклики до проведення референдуму.

Леонід Брежнєв та Володимир Щербицький – це не тільки символи радянської епохи, кажуть дніпропетровські комуністи, але, цитую, «видатні представники області, які прославили її на весь Радянський Союз». Місце розташування майбутніх монументів радянським вождям ще не визначене, але про фінансування комуністи домовляються з обласною владою, повідомив Радіо Свобода народний депутат України, перший секретар Дніпропетровського обкому КПУ Сергій Храпов.«Сподіваємось, що фінансування буде спільне – з бюджету плюс пожертвування. Ми оголосимо збирання коштів по всій Україні. Місце ще не визначене, адже необхідно буде узгоджувати з обласною владою. Це буде або так, як у Запоріжжі, – на території обкому, або, як вирішать сесії чи то міської, чи то Дніпропетровської обласної ради», – каже Сергій Храпов.

Пам’ятник чи … осиковий кілок?

Представники патріотичних об’єднань Дніпропетровська категорично проти пам’ятників колишнім компартійним діячам. Керівник облорганізації Української народної партії Анатолій Сокоринськийкаже, що нинішня влада за своєю суттю є посткомуністичною, тому й відроджує кумирів, собі подібних.«Мало хто з дніпропетровців пам’ятає, що саме Брежнєв розв’язав війну в Афганістані, і ми сьогодні маємо купу калік, інвалідів, котрі брали участь в тій війні. Вони тоді були підневільні… Якщо говорити про Щербицького, то це та людина, яка зробила все, щоб приховати чорнобильську катастрофу і зробити чим більше «чорнобильських» калік, які сьогодні за свої пільги виступають під Верховною Радою. Оце двом таким людям хочуть пам’ятники поставити! Та їм би осиковий кілок вбити за всю ту злочинну політику щодо України», – зазначив у коментарі Радіо Свобода Анатолій Сокоринський.

У Дніпропетровську й так безліч пам’ятників і меморіальних дощок діячам «червоної» епохи, які ніколи не бували в місті, каже депутат міської ради від опозиційної фракції «Україна майбутнього» Сергій Жуков, а от пам’ятників українським письменникам, котрі тут жили і творили, – жодного. У середу Жуков зі своїми однодумцями проводили акцію протесту з вимогою гідного вшанування Олеся Гончара.

«Потрібно приділяти увагу особистостям, що прославляли як Україну, так і Дніпропетровщину на міжнародній арені. Наприклад, Олесь Гончар. Його роман «Собор» знають в усьому світі. Якщо увічнюється пам’ять про людину, то це має бути адекватним. Товаришам Щербицькому і Брежнєву й так багато дощок на будівлях, і встановлювати пам’ятники їм недоречно», – сказав Радіо Свобода Сергій Жуков.

Хто врахує думку мешканців?Від встановлення пам’ятників одіозним особистостям застерігають і правозахисники. Координатор громадської організації «ГРАД», яка займається захистом «тризубівців», звинувачених у руйнуванні пам’ятника Сталіну в Запоріжжі, Василь Сухов впевнений: питання щодо пам’ятників Щербицькому та Брежнєву треба винести на місцевий референдум.

«Головне – врахувати думку людей, які проживають на цій території, – чи то шляхом великого опитування, чи то шляхом референдуму. Тільки так місцеві органи влади мають ухвалювати такі рішення. Приклад запорізького випадку зі встановлення пам’ятника Сталіну – там суцільні порушення чинного законодавства», – зазначив в інтерв’ю Радіо Свобода Василь Сухов.

Нинішнього року на Придніпров’ї вже вшановували земляків-діячів компартійної системи. Зокрема, встановили стелу одіозному міністрові внутрішніх справ СРСР Миколі Щолокову в обласному центрі та оновили музей Володимира Щербицького у Верхньодніпровську.

24 листопада

Інші дати
Народився Олекса Стороженко
(1806, с. Лисогори, Чернігівська область – 1874) – український письменник, етнограф, художник. Автор двотомного видання «Українські оповідання», в основі значної частини яких - народні перекази, анекдоти, прислів'я.
«Наша чудова українська врода, нагріта гарячим полуденним сонцем, навіва на думи насіння поезії та чар. Як пшениця зріє на ниві і складається у копи і скирти, так і воно, те насіння, запавши у серце й думку, зріє словесним колосом і складається у народні оповідання й легенди» (Олекса Стороженко)
Розгорнути