chrome firefox opera safari iexplorer

У Карпатах відновлять найвисокогірнішу в Україні астрономічну обсерваторію

15 листопада 2011 о 13:26

Багаторазові спроби вдихнути життя у занедбану обсерваторію, зведену польськими інженерами в 1938 році на одній із найвищих точок Українських Карпат — вершині гори Піп Іван (2028 метрів над рівнем моря), впродовж останнього десятиліття не просувалися далі гучних заяв.

І ось нарешті з’явився найбільш оптимістичний проект, розроблений фахівцями Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, на балансі якого тепер перебуває унікальний високогірний об’єкт, та їхніми польськими колегами з Варшавського університету, пише Україна молода.

Після капітальної рекон­струкції споруда, яку ще називають Білий Слон (коли взимку її замете снігом, то вона і справді нагадує цю тварину), на маківці гори набуде первинного історичного вигляду і стане постійно діючою науковою установою.

«Перший грант — близько 2,5 мільйона гривень, виділених із бюджету міністерства культури Республіки Польща, буде спрямований на консервацію споруди, що включає в себе ще й 70 відсотків реконструкції, — розповідає «УМ» проректор із міжнародних відносин Прикарпатського університету Ігор Цепенда. — Терміни здачі об’єкту залежатимуть від того, як швидко його вдасться висушити від вологи, що накопичилася протягом тривалого часу занепаду. Фахівці прогнозують, що для цього знадобиться близько двох років. Тоді ми отримаємо другий грант на завершення робіт. Передусім там функціонуватимуть астрономічна обсерваторія та потужний біологічний центр із дослідження рослинності Карпат. Крім того, хочемо, аби на горі Піп Іван базувалися сезонні експедиції професора історії Миколи Кугутяка, котрий віднайшов у Карпатах давні капища, що мають не лише наукову, а й пізнавальну цінність».

У рамках проекту, який почнуть реалізовувати вже наступного року, за словами пана проректора, буде створено також навчально–науковий  осередок для українських та європейських студентів у селі Микуличин  Яремчанської міськради.

Відбудова колиш­ньої обсерваторії на Чорногірському хребті нарешті набуде конкретних матеріальних обрисів, позаяк стала одним із пунктів дорожньої карти українсько–польського співробітництва на 2011—2012 роки, підписаної цьогоріч 3 лютого президентами обох держав.

2 жовтня

Інші дати
2 жовтня відзначають:
  • Міжнародний день соціального педагога.
  • Міжнародний день ненасильства.
Розгорнути
Богдан Стельмах 
1943 – український поет. Його вірші «Перший сніг», «Пшеничне перевесло», «Колиска вітру», «Запроси мене у сни», «Тільки раз цвіте любов» з музикою Івасюка й Білозіра стали загальнонаціональними шлягерами у виконанні гуртів Ватра, Океан Ельзи та Плач Єремії, виконавців Руслани й Олександра Пономарьова, Софії Ротару і Василя Зінкевича.
Розгорнути
Михайло Жук
1883 – український живописець, майстер станкової грамоти та кераміки. Автор робіт «Дівчина в кріслі», «Гуцул», «Портрет батька», хрестоматійних портретів М. Вороного, Г Нарбута, О. Мурашка.
Розгорнути
Михайло Іванов
1871 – український учений-тваринник, педагог, засновник експериментальних зоотехнічних станцій у заповіднику Асканія-Нова.
Розгорнути
Народився Йосип Бокшай
(1891, с. Кобилецька Поляна Закарпатської області. - 1975) - український живописець, майстер пейзажу. Спільно з А. Ерделі вперше на Закарпатті організував художню школу. Автор картин "Озеро в горах", "Синевир", "Полонина Рівна", "Зустріч на полонині"
Розгорнути
Народився Денис Січинський
(1865 - 1909) – композитор і хоровий диригент, перший професор музики у Галичині, музично-громадський діяч, педагог.
Розгорнути
Народився Іван Багряний
(1907 – 1963), український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч. Автор романів «Сад Гетсиманський», «Тигролови», поеми «Гуляй-Поле». Лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка (посмертно).
«Перейшов усі світи я — Є прекрасних мов багато, Але п е р ш о ю, як Мати, Серед мов одна лиш ти є. Ти велична і проста. Ти стара і вічно нова. Ти могутня, р і д н а м о в о ! Мово — пісня колискова. Мова — м а т е р і у с т а.» («Рідна Мова», 1937)
Розгорнути