chrome firefox opera safari iexplorer

У Карпатах відновлять найвисокогірнішу в Україні астрономічну обсерваторію

15 листопада 2011 о 13:26

Багаторазові спроби вдихнути життя у занедбану обсерваторію, зведену польськими інженерами в 1938 році на одній із найвищих точок Українських Карпат — вершині гори Піп Іван (2028 метрів над рівнем моря), впродовж останнього десятиліття не просувалися далі гучних заяв.

І ось нарешті з’явився найбільш оптимістичний проект, розроблений фахівцями Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, на балансі якого тепер перебуває унікальний високогірний об’єкт, та їхніми польськими колегами з Варшавського університету, пише Україна молода.

Після капітальної рекон­струкції споруда, яку ще називають Білий Слон (коли взимку її замете снігом, то вона і справді нагадує цю тварину), на маківці гори набуде первинного історичного вигляду і стане постійно діючою науковою установою.

«Перший грант — близько 2,5 мільйона гривень, виділених із бюджету міністерства культури Республіки Польща, буде спрямований на консервацію споруди, що включає в себе ще й 70 відсотків реконструкції, — розповідає «УМ» проректор із міжнародних відносин Прикарпатського університету Ігор Цепенда. — Терміни здачі об’єкту залежатимуть від того, як швидко його вдасться висушити від вологи, що накопичилася протягом тривалого часу занепаду. Фахівці прогнозують, що для цього знадобиться близько двох років. Тоді ми отримаємо другий грант на завершення робіт. Передусім там функціонуватимуть астрономічна обсерваторія та потужний біологічний центр із дослідження рослинності Карпат. Крім того, хочемо, аби на горі Піп Іван базувалися сезонні експедиції професора історії Миколи Кугутяка, котрий віднайшов у Карпатах давні капища, що мають не лише наукову, а й пізнавальну цінність».

У рамках проекту, який почнуть реалізовувати вже наступного року, за словами пана проректора, буде створено також навчально–науковий  осередок для українських та європейських студентів у селі Микуличин  Яремчанської міськради.

Відбудова колиш­ньої обсерваторії на Чорногірському хребті нарешті набуде конкретних матеріальних обрисів, позаяк стала одним із пунктів дорожньої карти українсько–польського співробітництва на 2011—2012 роки, підписаної цьогоріч 3 лютого президентами обох держав.

2 липня

Інші дати
Ольга Олійник
1925 – український радянський математик. Перша радянська жінка, котра у 29 років стала доктором фізико-математичних наук.
Розгорнути
Володимир Правдич-Немінський 
1879 – український фізіолог, електрофізіолог, нейрохімік. Уперше зареєстрував електричну активність головного мозку тварини та класифікував записані хвилі (нині це називають електроенцефалограмою).
Розгорнути
Народився Володимир Александров
(1825, с. Бугаївка, Харківська область – 1894) – український письменник, музикант, фольклорист, краєзнавець, доктор медицини. Автор оперети «За Немань іду», збірок поезій та перекладів, зібрав та опублікував «Народний пісенник з найкращих українських пісень».  
Ти несись, мій спів, з мольбою, В небо відлітай. І на тихую розмову Вийди, мила в гай. А в гаю гримить, стихає Пісня солов'я, Тож він милу викликає, Молить, як і я. (Володимир Александров)
Розгорнути
Народився Михайло Спіров
(1892, Росія – 1973) – український вчений-анатом, лімфолог. Праці (понад 60) присвячені дослідженню лімфатичної системи, вивченню будови центральної нервової системи, питанням тератології, методиці викладання анатомії та її історії.
Розгорнути