chrome firefox opera safari iexplorer

Гора Божа – місце роської слави

22 грудня 2011 о 13:52

17 грудня група дослідників з м. Рівного відвідала унікальне місце (в межах історичної Волині) – гору Божа.

Гора, яка відігравала в історії наших предків особливу роль, розташована поблизу міста Кременець Тернопільської області.

Вона височіє осторонь від головної гряди Кременецьких гір (кряжу) та добре читається на фоні навколишнього спокійного рельєфу.

За часів Дулібії Рось, I тис. н.е., гора входила в межі Росколані – головного осередку роської держави. Вона стояла поряд з південними рубежами цієї святої землі.

Висота гори по відношенню до навколишнього рельєфу була і є досить значною. Перепад висот по усьому її периметру, до оточуючого рельєфу, складає більше сотні метрів. Схили гори мають значну крутизну та рясніють виходами каменю (пісковику). Вона овальна в плані, проте, верхня її платформа, в наслідок тривалої ерозії західної і центральної частини, нагадує дугу повернуту до сходу.

У найширшій частині платформи, на півдні, дуга має ширину до 300 метрів і є досить горизонтальною. У центральній частині платформи, в низовинній улуговині рельєфу, в місцях виходу пісковику, б'є джерело.

За даними Дослідницького центру «Рівне-Суренж», гора Божа за часів Суренжа використовувалась як одне з місць тимчасового розташування (зупинок) найвищого роського керівництва (суренжських Бусів і Божів різних століть). Подібні місця Буси і Божі мали і в інших регіонах Росколані та усієї держави (про це говорять розкидані на землях Дулібської держави Бусові і Божі гори).

Проте найвизначнішою та найзначимішою для Дулібської держави завжди була гора в околицях Кременця.

У зв'язку з військово-політичною діяльністю суренжських Божів, що викликана організоційною підготовкою до роських походів на Візантію у 6–8 ст.н.е. та на інших ворогів (розповідь про це з'явиться в наступних публікаціях), гора ще з тих давніх часів носить назву – гора Божа.

Гора Божа – величний пам’ятник нашим предкам, шанованим Бусам та Божам, славним роським героям, які в складні часи самовідданно оберігали свою державу, землю праотців та давній світогляд, збудований на законі Прави.                                                   

В. О. Дем’янов,   ДЦ «Рівне-Суренж»

27 грудня

Інші дати
День пам’яті Мелетія Смотрицького
(1577, Хмельницька область - 1633) — світське ім'я Максим Герасимович, письменник, церковний і освітній діяч, український мовознавець, праці якого вплинули на розвиток східнослов'янських мов. Автор «Граматики слов'янської» (1619), що систематизувала церковнослов'янську мову.
«Не віра робить Русина русином, Поляка поляком, Литвина литвином, а народження і кров руська, польська і литовська». (Мелетій Смотрицький)
Розгорнути
Народився Василь Ємець
(1890, с.Шарівка, Харківська область – 1982) – бандуриста-віртуоза, бандурного майстра, історика, письменника. На своїй бандурі виконував транскрипції творів Бетховена, Чайковського, Дворжака і мріяв поставити її поруч арфи, скрипки, піаніно.
Розгорнути