chrome firefox opera safari iexplorer

Киянам покажуть виставку-дует рушників і ляльок

06 грудня 2011 о 08:23

У вівторок, 6 грудня, в Національному центрі народної культури «Музей Івана Гончара» відкриється виставка-дует Олександри та Лариси Теліженко, які представлять глибинний зміст прадавньої символіки народного мистецтва у рушниках та ляльках.

Ці два сакраментальні об’єкти народного мистецтва по-різному, але втілюють спільну особливу місію – захищати добро в нашому житті.

Рушник здавна вважався благословенням Життя. Його мова звернена до Всесвіту, він є посередником у спілкуванні Людини з Вищою Божественною силою. Рушники Олександри Теліженко – особливі і неповторні. Це тема всього її життя.

На основі глибинного дослідження історії рушника, його символіки, семантики, технік та художніх стилів – мисткиня творить рушник модерний, образний, монументальний, здатний органічно вписатися в сучасний інтер’єр чи стати мистецьким сувеніром. Такими є «Роде наш красний», «Шлях аріїв», «Тріумф жінки», «Холодний Яр», «Оратанія», «Роксолана» та інші рушники, що говорять до нас мовою символів про важливі етапи нашої історії.

З традиційних засад народного мистецтва, послуговуючись бароковим орнаментом, Олександра Теліженко творить «свій» оригінальний рушник. Витонченість його ліній і форм ставить мисткиню на щабель першорядний серед майстрів народної творчості в Україні. Майстрів, котрі традицію бачать у її неперервності і розвої. Саме тому вона стала автором Рушника національної єдності, який вишивала вся Україна.

Іншим традиційним оберегом в українській культурі є лялька. Цей символ – звернення до Людини. Її рукотворне тепло покликане пробуджувати найкращі людські почуття, здійснювати передачу від мами до доні досвіду бути жінкою-матір’ю, що відповідає за Рід і сім’ю.

Ляльки Лариси Теліженко адресні, неповторні і сучасні («Олеся», «Росава», «Наречена» та інші). Мистецтвознавець за фахом, маючи вроджений естетичний смак та тонке відчуття кольору і матеріалу, створила справжній національний мистецький сувенір.

Популярними є майстер-класи з виготовлення ляльки, які вона проводить у музеях і університетах, в дитячих садочках, літніх таборах, – даруючи людям радість творення свого особистого маленького оберегу. Лариса Теліженко є автором найбільшої в Україні ляльки-мотанки, що була виготовлена у 2010 р. у Львові й увійшла до Книги рекордів України.

Рушник і Лялька разом є космічним і земним благословенням найбільшої людської цінності – Життя. А ще їх поєднує вишивка. Не випадково виставка збігається зі святом вишивальниць (17 грудня). Вишивка – це добра магія, що прирівнюється до молитви. В ній втілені закони Краси і Ладу.

То ж мета цієї виставки – благословення України на порозі Нового 2012 року на добру Долю!

Виставка діятиме з 6 по 20 грудня 2011 року щодня, крім понеділка та останнього вівторка місяця, з 10:00 до 17:30. Вхід до музею Івана Гончара, який знаходиться за адресою вул. Івана Мазепи, 29, для дорослих — 15 грн., для дітей та пенсіонерів — 3 грн.

Підготувала Майя Заховайко, «Рідна країна»

21 липня

Інші дати
21 липня відзначають:
  • День металурга (День працівників металургійної та гірничодобувної промисловості).
Розгорнути
Народився Золтан Шолтес
(1909, с. Прикопа, Словаччина - 1990) - пейзажист, заслужений художник України. Автор картин "Весна", "Зима на Верховині", "Буря над Бескидами". Твори зберігаються в музеях Європи, Японії та США.
Розгорнути
Народилася Олена Теліга
(1906, Росія - 1942) — українська поетеса, літературний критик, громадський діяч.  
«В хаосі жіночих образів нашої літератури, в плутанині перехрес¬них бажань, між прокльонами рабинь і амазонок і захопленнями тими й другими, українська жінка все ж таки зуміла створити собі ідеал, найбільш відповідний добі, і простує до нього невпинно. Вона не хоче бути ні "рабинею" ні "вампом" ні "амазонкою". Вона хоче бути Жінкою». (Олена Теліга)
Розгорнути
Народився Олег Ольжич (Кандиба Олег Олександрович)
(1907, м.Житомир – 1944), український поет, вчений-археолог, політичний діяч, син Олександра Олеся.  
«Жити повно, широко і скоро І урвать, як спів. Як колись, горіти і п'яніти, Шоломом п'ючи, І життя наопашку носити На однім плечі.» (Олег Ольжич)
Розгорнути