У столичних університетах – гаряча пора. Поки викладачі складають екзаменаційні білети, студенти… бігають позичати гроші для хороших оцінок.
Сесія столичним спудеям обходиться у 2-8 тисяч гривень, пише УНІАН.
Так чи інакше, але чи не в кожному київському виші існують негласні розцінки на гарні оцінки у заліковці.
Вартість балів залежить від «висоти» оцінки, предмета, апетитів викладача і рангу самого ВНЗ.
Найтрадиційніший та найбезпечніший спосіб «задобрити» викладача – класичний «продуктово-алкогольний» пакет.
За словами четвертокурсника Київського політехнічного інституту Дениса Силантьєва, перед сесією кожен студент з його групи скидається по 100 гривень за кожен іспит і залік.
«На нашому факультеті прийти на сесію без пакета з кавою, цукерками і коньяком вважається мало не моветоном. І жоден викладач ще не відмовився від смачного презенту», — розповів хлопець.
Часто лектори столичних вузів не соромляться замовляють студентам дорогий алкоголь або книги.
«Наш професор вимагав, щоб на іспит кожен студент приносив монографію зі складеного ним списку. Напевно, за весь час викладання зібрав собі пристойну бібліотеку», — розповіла випускниця педагогічного університету ім. Драгоманова Маргарита Січкаренко.
Викладачі ж традиційно виправдовують своє користолюбство низькими зарплатами і необхідністю годувати сім`ю.
Студенти запевняють, що домовитися можна практично з будь-яким викладачем:
«Найдешевші – заліки і контрольні роботи. Їх вартість стартує від 30-50 гривень. А найдорожче обходяться профільні дисципліни, оцінки за які йдуть в диплом. Наприклад, трійка за вищу математику тягне на 300-400 гривень, а за п`ятірку за іспит чи курсову роботу іноді доводиться платити і 100, і 200 доларів».
Таким чином, якщо за сесію студент має написати близько 10 контрольних робіт, скласти стільки ж заліків з непрофільних і профільних дисциплін, по 5-7 непрофільних і профільних іспитів плюс одну-дві курсові роботи, то загалом сесія коштуватиме від 2 до 8 тисяч гривень.
Нерідко хабарництво у вузах на цілком офіційному рівні успішно маскується під благодійність, мовляв, через мізерне державне фінансування університет потребує допомоги.
«Перед минулою сесією нас зібрав куратор курсу, нагадав про майбутні заліки і попросив здати по 200 гривень на допомогу кафедрі... фізкультури – буцімто на нові футбольні м`ячі. Крім того, куратор дав кожному список необхідного кафедрі інвентарю. У ньому були навіть лижні костюми, невідомо для чого потрібні університету», — розповів студент п’ятого курсу Національного транспортного університету Максим Пригожий.
Юристи ж кажуть, що благодійність – справа суто добровільна, а вимагання хабарів карається ув’язненням.
«Якщо факт „допомоги“ у вузі має місце, студенту обов`язково повинні видати розписку із зазначенням обсягу допомоги та дати внеску. В іншому випадку дії викладача розцінюються як хабар, позбавлення волі строком від 2 до 5 років за яку ніхто не скасовував», — сказала юрист Ольга Максименко.
Вона нагадала, Кримінальний кодекс передбачає, що особа, яка дала хабар, звільняється від відповідальності, якщо мало місце вимагання або якщо після дачі хабара людина добровільно заявила в органи з боротьби з економічною злочинністю про інцидент.
Однак, відзначає юрист, студенти не ризикують поскаржитися на викладача.
«У моїй практиці такого не було. Та це й не дивно. Адже про „кляузу“ в будь-якому разі стане відомо в деканаті. Викладача, природно, звільнять, а от інші лектори можуть дуже боляче помститися студенту. А йому треба вдало закінчити вуз. Ось хлопці і мовчать», — пояснила Максименко.
Для довідки. Згідно з опитуванням, лише третина українських студентів не стикатися з корупцією у вишах, майже половина асоціює корупцію зі швидким вирішенням проблем і лише 29% студентів вважають корупцію аморальною.
