chrome firefox opera safari iexplorer

У столиці співали щедрівки та вчилися готувати різдвяні страви

26 грудня 2011 о 13:23

У столичному музеї Івана Гончара співали щедрівки та вчилися готувати різдвяні страви. В останній день ярмарку «Завтра Різдво» його відвідали кількасот людей. Ще у музеї можна було навчитися створювати справжні українські подарунки та поспівати колядки разом із учасниками відомого етногурту «Даха браха».

Поспівали. Й нумо готувати. Без своїх фірмових капелюхів та барабанів, але з ложками, ножами та черпаками. Учасники українського етно гурту «Даха Браха» до різдвяного столу пропонують крім традиційної куті приготувати овочі у китайській пароварці.

Марко Галаневич, учасник гурту «Даха Браха»: "Вона дуже проста із бамбуку зроблена просто дуже робиться. Ти накидуєш різні овочі перший поверх, другий, ставиш на сковорідку і все смачно, і не треба ніяких спецій".

Поки музиканти готували, охочих зробити унікальні подарунки рідним до різдва у музеї гончара навчали створювати дідухи, різдвяні зірочки та дзвіночки.

Людмила Дворяківська майстриня: "Це народний розпис по білій глині. як озмальовували печі й хати. Дзвіночок крім того й ще оберіг. Дітям вішали, худобі.

Майстри, учасники фольклорних колективів кажуть, починати готуватися до різдва треба не менше ніж за місяць. А всі клопоти мають супроводжуватися щедрівками та колядками.

Наталка Хоменко, учасниця фольклорного колективу"Роксоланія": "Від початку посту і до водохреща співалися колядки. а не тільки на різдво вони співаються, як зараз укорінено у свідомості громадян. співали весь цей період колядок".

Святкувати різдво за стародавніми українськими традиціями останнім часом стало модно, кажуть у музеї Івана Гончара. Щорічний ярмарок «Завтра Різдво» відвідують дедалі  більше людей. Автентичні цікавинки захоплюють не лише українців.

Відвідувач: "Це дуже кльово. Українська музика, традиції, — все дуже  яскраве. В нас на Шрі-Ланці такого не побачиш. Роблять ту справу, яка нікому н6е потрібна. державі, багатьом людям. але якщо такого не робити, ми забудемо хто ми, що  ми і нащо ми".

Петро Гончар, директор музею: "Є багато такого кітчевого і людям у такому розмаїті важко вибрати справжнє тому і зібрали фахівців, майстрів. щоби людина прийшла вибарла краще серед кращих".

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути