chrome firefox opera safari iexplorer

На фестивалі родинної творчості Білоножкiв співали не лише родини

13 грудня 2011 о 14:37

У Національному палаці «Україна» водинадцяте відзвучав Міжнародний фестиваль «Мелодія двох сердець» Віталія і Світлани Білоножкiв. За заявленим багато років тому сценарієм, під час концерту одна одну змінювали зіркові родини. Проте інколи й не зовсім зіркові, й далеко не родини, пише «Україна молода».

Несподівано було бачити «фабриканта» Олексія Матіоса з Ангеліною Шалімовою... Чи першого володаря «Х–фактора» Олексія Кузнєцов і Світлану Суркіс. Дочка президента ФФУ, звісно, не могла похизуватися таким вокалом, як її партнер по співу, однак трималася гідно, за що й отримала по закінченнi виступу величезний букет від батька.

Ще один несподіваний дует — Антоніна Матвієнко й Арсен Мірзоян, учасники «Голосу країни». Білоножки, правда, всіляко намагалися розкрутити інтригу навколо цих співаків, але ті, хто в курсі, знають, що Арсен має дружину і двох дітлахів.

Чи не «найцікавіший» гість — гонщик, чи то ж а ля ковбой, Олексій Мочанов. Яким вітром його занесло на фестиваль — загадка... Родину Сумських представляла мама Ганна з сім’єю доньки Ольги. Віктор Павлік із сином Олександром «обговорювали» жінок піснею She’s a Lady. Однак якщо в оригіналі Том Джонс підносив прекрасну половину людства, то в українському варіанті її зобразили корисливою й типу з дотепом.

Не втомлювався виступати 10–річний Віталій Білоножко–другий. Спершу вийшов на сцену з дідусем у супроводі гурту дівчат, а потім ще й заспівав хіт Луї Армстронга Let My People Go. Натомість Світлана Білоножко попередила публіку: «Підросте онучка Світланка й ми вийдемо на сцену вчотирьох».

Класику й сучасність поєднали у своєму виступі соліст білоруського гурту «Сябри» Анатолiй Ярмоленко та його онук–репер. Незвичним ліричним образом постала перед глядачами Ольга Полякова разом із донькою. А Тетяна Піскарьова з дочкою й учасницею «Україна має талант» Аллою Кушнір втішили прихильників індійської музики й танців, виконавши безсмертну «Джимі, джимі, ача, ача».

Дітей оцінювати важко. Проте деякі, значно менш талановиті, ніж їхні батьки, виглядали дивакувато, ще й «грішили» невивченим текстом. У такі хвилини фестиваль перетворювався на вечір самодіяльності.

Тож такі юні співаки губилися на тлi талантів, як ось доньки композитора Олександра Злотника Софії. Дівчина вже має досвід виступів, і це відчувалося на сцені. Що вже говорити про сестер Вікторію й Анастасію Петрик. Дівчата, незважаючи на свій вік, дають фору старшим колегам по сцені, і не тільки українським.

Нагадаємо, на проведення Міжнародного фестивалю «Мелодія двох сердець» 10 грудня в палаці «Україна» у Києві було виділено 300 тисяч гривень Головним управлінням культури КМДА.

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути